Рубрикація як вияв інформаційних зв’язків у структурі файлів електронних архівів на вебсайтах архівів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2026.362102Ключові слова:
архів, архівний документ, електронний архів, довідковий апарат, інформаційні зв’язки, інформаційний простір архіву, рубрикаціяАнотація
Мета статті полягає в системному аналізі особливостей реалізації інформаційних зв’язків у рубрикації файлів електронного архіву на вебсайтах обласних архівів. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів: аналізу, синтезу, групування, логічних узагальнень, контент-аналізу, статистичного методу, візуалізації. Контент-аналіз надає можливість встановити особливості рубрикації файлів електронних архівів на вебсайтах обласних архівів України. Метод групування, логічних узагальнень використано для виявлення особливостей реалізації інформаційних зв’язків між файлами електронних архівів на рівні рубрик. Техніку візуалізації застосовано для унаочнення та аргументації залежності структури файлів електронного архіву від оперативності та повноти розкриття інформаційних зв’язків між компонентами електронного архіву на рівні рубрикації. Наукова новизна роботи полягає в з’ясуванні залежності оптимальної структуризації офіційних вебсайтів обласних архівів від динамічності та повноти розкриття інформаційних зв’язків між файлами електронного архіву. Висновки. Структурованість інформаційних зв’язків між файлами є чинником інформаційної інфраструктури вебсайту архіву, що формує архівний інформаційний простір та забезпечує його системність, інформаційну цілісність та ефективний доступ до архівної інформації в індустрії інформаційних послуг та інформаційного ринку. Оптимальна структуризація офіційних вебсайтів обласних архівів залежить від динамічності, оперативності та повноти розкриття інформаційних зв’язків між компонентами електронного архіву на рівні рубрикації. Порушення логіки інформаційних зв’язків в рубрикації контенту вебсайтів обласних архівів, нечіткість структури файлів електронного архіву зумовлюють такі методологічні рішення: перенесення ключових понять з таксономічної категорії «розділ» у наступну категорію – «рубрика»; подання нормативних документів архівів без встановлення окремої рубрики; дублювання рубрик.
Посилання
Dubrovina, L. (1998). Basic provisions of the concept of computerization of archival affairs in Ukraine. Studios of archival science and document studies, 3, 6–17 [in Ukrainian].
Zbanatska, O. M. (2024). Reference apparatus of archives: content of the concept and features of presentation on the websites of central state archives of Ukraine. Ukrainskyi zhurnal z bibliotekoznavstva ta informatsiinykh nauk, 13, 84–98. https://doi. org/10.31866/2616-7654.13.2024.307125 [in Ukrainian].
Zbanatska, O. M. (2010). Archival information and search systems : expansion of searching possibilities (1991–2008). Abstract of PhD Dissertation, State Academy of Culture and Arts Management. Kyiv. 18 p. https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/318 [in Ukrainian].
Kasian, V. (2021). Web content management as modern polyfunctional direction of information and communication activity. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 1, 57–63. https://doi. org/10.32461/2409-9805.1.2021.229857 [in Ukrainian].
Kyrylenko, O., Zbanatska, O., & Dobrovolska, V. (2022). Cognitive concepts of the web portal «Ukrainian documentation» creation. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 1, 34–42. https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2022.257257 [In Ukrainian].
Kovalska L. A. (2021). Documents in office work and archiving: communication of information activities. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 3, 29–37. https://doi.org/10.31516/2410-5333.063.07 [in Ukrainian].
Korzhik N. A. (2020). Modern tools for effective representation of Ukraine’s archival resources. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury, 58, 47–57. https://doi.org/10.31516/2410-5333.058.05 [in Ukrainian].
Lysenko, T. (2022). Current status and leading trends in the work of Ukrainian information centres based on website content analysis. Ukrainskyi zhurnal z bibliotekoznavstva ta informatsiinykh nauk, 9, 148–163. https://doi.org/10.31866/2616-7654.9.2022.259195 [in Ukrainian].
Sokur, L. A. (2020). Website as a documentary and information system representing the Shevchenko National Reserve in a unified information space. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 3, 47–57. https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2020.224274 [in Ukrainian].
Tyrkhedzhi, N. S. (2023). Digital accessibility of Ukrainian libraries: analysis of websites]. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 63, 105–112. https://doi.org/10.31516/2410-5333.063.07 [in Ukrainian].
Khrystova, N. M. (1999). Scientific reference apparatus of archives and manuscript divisions of libraries in Ukraine in 1920–1990 : Abstract of PhD Dissertation, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Kyiv. 19 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Данило Грещук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
