Блогер як фасилітатор: трансформація професійної ідентичності в умовах мікромережевої комунікації
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2026.362105Ключові слова:
блогер, блогер-фасилітатор, мікромережева комунікація, закриті спільноти, лідерство думок, професійна ідентичність, імпліцитний феодалізм, Discord, Telegram, монетизація близькостіАнотація
Метою статті є аналіз та концептуалізація трансформації професійної ідентичності блогера при переході від відкритої публічної комунікації до закритого мікромережевого середовища (Discord-сервери, закриті Telegram-канали, платні спільноти), а також опис стратегій управління авторитетом, які забезпечують ефективність лідера думок у нових умовах. Методологічну основу дослідження становлять напівструктуровані глибинні інтерв’ю з блогерами-фасилітаторами та учасниками спільнот, а також порівняльний контент-аналіз комунікативних практик у відкритих і закритих цифрових просторах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському науковому дискурсі феномен блогерства аналізується крізь призму комунікаційного середовища (відкрите vs закрите) як визначального чинника рольової поведінки; запропоновано концепцію «блогера-фасилітатора» як самостійної професійно-рольової моделі, відмінної від класичного інфлюенсера та медійного обличчя. Висновки. Доведено, що перехід блогера до закритої мікромережі спричиняє якісну трансформацію його професійної ідентичності: від моделі «ретранслятора / медійного обличчя», де цінність визначається масштабом охоплення, до моделі «фасилітатора / архітектора спільноти», де цінність визначається здатністю створювати безпечне, референтне середовище для горизонтальної комунікації. Зафіксовано розщеплення професії «блогер» на дві різні траєкторії: медійні інфлюенсери (публічні платформи, капіталізація охоплення) та блогери-фасилітатори (закриті мікромережі, капіталізація довіри). Парадоксальною ознакою нової ідентичності є те, що блогер свідомо обмежує публічність, конститутивну для професії, і саме через це обмеження набуває непублічної, але реальної влади, описаної через концепцію «імпліцитного феодалізму».
Посилання
Baker, S. A., Rojek, C. (2020). The Belle Gibson scandal: The rise of lifestyle gurus as micro-celebrities in low-trust societies. Journal of Sociology, 56(3), 388–404 [in English].
Baker, S. A., Rojek, C. (2020). Lifestyle gurus: constructing authority and influence online. Cambridge; Malden: Polity Press. [in English].
Baym, N. K. (2018). Playing to the Crowd: Musicians, Audiences, and the Intimate Work of Connection. New York: New York University Press [in English].
Cerrato S. (2025, September 8.). Beyond The Feed: Why Brand Collabs Are Moving Into Closed Communities. Forbes Agency Council. Retrieved from: https://www.forbes.com/councils/forbesagency council/2025/09/08/beyond-the-feed-why-brand-collabs-are-moving-into-closed-communities/ [in English].
De Veirman, M., Cauberghe, V., Hudders, L. (2017). Marketing through Instagram influencers: the impact of number of followers and product divergence on brand attitude. International Journal of Advertising, 36(1), 1–31 [in English].
Ejechi, V. (2025, September 27). Nigeria’s paid influencers and the politics of X Spaces. Premium Times. DOI: https://www.premiumtimesng.com/opinion/824185-nigerias-paid-influencers-and-the-politics-of-x-spaces-by-victor-ejechi.html [in English].
Gil de Zúñiga, H., Weeks, B., Ardèvol-Abreu, A. (2017). Effects of the News-Finds-Me Perception in Communication: Social Media Use Implications for News Seeking and Learning About Politics. Journal of Computer-Mediated Communication, 22(4), 105–123 [in English].
Hall, A. B. (2025, April 11.). Harmonizing Democracy and Tech. Board of Trustees of Leland Stanford Junior University. Retrieved from: https://www.hoover.org/research/harmonizing-democracy-and-tech [in English].
Katz, E. (1987). Communications research since Lazarsfeld. Public Opinion Quarterly, 51, 25–45. [in English].
Khamis S., Ang L., Welling R. (2016). Self-branding, ‘micro-celebrity’ and the rise of Social Media Influencers. Celebrity Studies, 8(2), 191–208 [in English].
Marwick, A., Boyd, D. (2011). To See and Be Seen: Celebrity Practice on Twitter. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies, 17, 139–158 [in English].
Marwick, A. (2017). Microcelebrity, Self-Branding, and the Internet. The Blackwell Encyclopedia of Sociology. 2nd edition. Blackwell. P. 1-3. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/ doi/10.1002/9781405165518.wbeos1000?utm_source=researchgate.net&utm_medium=article [in English].
Nisbet, M. C., Kotcher, J. E. (2009). A Two-Step Flow of Influence? Opinion-Leader Campaigns on Climate Change. Science Communication, 30(3), 328–354. [in English].
Pérez Soler, S. (2025, Jan 25). Social media: Allies of the public or threats to democracy? Barcelona Metròpolis. https://www.barcelona.cat/metropolis/en/contents/social-media-allies-the-public-or-threats-democracy [in English].
Schneider, N. (2024, June 3.). Why the future of democracy could depend on your group chats. The Conversation. DOI: https://surli.cc/yysccr [in English].
The Future of Social – 2024. Ogilvy Consulting. Retrieved from: https://www.ogilvy.com/ ideas/future-social-2024 [in English].
What GWI’s 2026 Report Reveals About AI, Social, and Where Demand Is Really Built (2026, January 11). Code3. Retrieved from: https://code3.com/resources/what-gwis-2026-report-reveals-about-ai-social-and-where-demand-is-really-built/ [in English].
Weimann, G. (2017, 11 January). Two-Step Flow. Oxford Bibliographies. Retrieved from: https://www.oxfordbibliographies.com/display/document/obo-9780199756841/obo-9780199756841-0131.xml?rskey=y987hp&result=272&print [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Коржова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
