Технології інтернету речей у SMART-бібліотеці: навігація та автоматизація фондів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2026.362112Ключові слова:
SMART-бібліотека, Інтернет речей (IoT), RFID, внутрішня навігація, автоматизація фондів, «розумні полиці», самообслуговування, інклюзивність, цифрова трансформація бібліотекАнотація
Мета статті – проаналізувати та систематизувати основні напрями застосування технологій Інтернету речей (IoT) у SMART-бібліотеці, зосередившись на автоматизації управління бібліотечними фондами (RFID, «розумні полиці», самообслуговування) та внутрішній навігації користувачів (BLE-маяки, мобільні застосунки, інтерактивні кіоски), а також оцінити перспективи впровадження цих рішень в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу та синтезу, порівняльно-аналітичного методу, методу кейс-стаді, а також системного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському бібліотекознавстві здійснено системний аналіз двох ключових напрямів застосування IoT у SMART-бібліотеці – автоматизації фондів та внутрішньої навігації – як взаємопов’язаних компонентів єдиного інтелектуального простору. Висновки. IoT-технологія – підґрунтя трансформації традиційних бібліотек у SMART-бібліотеки, забезпечуючи автоматизацію фондів, інтелектуальну навігацію та підвищення якості обслуговування користувачів. Системи внутрішнього позиціонування на основі BLE-маяків, Wi-Fi та UWB, інтегровані з мобільними застосунками та інтерактивними кіосками, дозволяють скоротити час пошуку документів до 30% та створити інклюзивне середовище для людей із порушеннями зору. RFID-технології у поєднанні з «розумними полицями», кіосками самообслуговування та автоматизованими пунктами приймання забезпечують скорочення часу видачі/повернення з 10–15 до 2–4 секунд на документ, зменшення трудовитрат на інвентаризацію до 70% та підвищення точності обліку фондів. Міжнародний досвід (Сінгапур, Фінляндія, США) свідчить про ефективність комплексного впровадження IoT, що дозволяє досягти рівня самообслуговування понад 90% та суттєво оптимізувати роботу персоналу. В Україні впровадження IoT у бібліотеках стримується високою вартістю обладнання, застарілою мережевою інфраструктурою, ризиками кібербезпеки, недостатньою цифровою компетентністю персоналу та відсутністю державних програм підтримки.
Посилання
Antonenko, D. S. (2024). "Smart Library" as an Innovative Concept of Library Science. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 66, 89–99. https://doi.org/10.31516/2410-5333.066.07 [in Ukrainian].
Antonenko, D. S. (2024). Smart-Library: technological approaches. In The process and dynamics of the scientific path : Proceedings of the VII International Scientific and Theoretical Conference, Athens, November 22, 2024. International Center of Scientific Research, 398–401. https://doi.org/10.36074/scientia-22.11.2024 [in Ukrainian].
Bykov, O. M., & Savchenko, V. V. (2024). Personal data protection in modern legislation. Legal Bulletin, 14, 67–72. https://doi.org/10.31732/2708-339X-2024-14-A9 [in Ukrainian].
Humenchuk, A. (2020). Librarian 4.0 digital competency system. Bulletin of the Book Chamber, 2, 23–28. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.2(283).23-28 [in Ukrainian].
Applications and benefits of the RFID library management system. (2026). RFIDSilicone. https://www.rfidsilicone.com/uk/blog/applications/rfid-library-management-system-applications-and-benefits.html [in Ukrainian].
Kulish, Yu. O. (2023). Stvorennia smart-bibliotek za dopomohoiu Internetu rechei yak perspektyvnyi napriam rozvytku informatsiino-osvitnoho seredovyshcha universytetu. In Information and Society: Collection of Materials of the 8th International Scientific and Practical Conference, Vinnytsia, June 2, 2023. Vasyl' Stus Donetsk National University, 111–113 [in Ukrainian].
Matviienko, O., & Tsyvin, M. (2020). "IT-librarians": searching ways of innovation, labor mobility, or change of professional principles development? Bulletin of the Book Chamber, 3, 25–30. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.3(284).25-30 [in Ukrainian].
Mikhailov, I. O., & Partyka, S. O. (2022). Models and examples of using RFID technologies. In Modern directions of development of information and communication technologies and management tools: abstracts of the Twelfth International Scientific and Technical Conference, April 27–28, 2022. Petrov V. V., Vol. 1, 64 [in Ukrainian].
Smart RFID library system – digital library management using RFID. (n.d.). Tekhnotreid. http://uarfid.kiev.ua/ua/statji/rozumna-bibliotechna-sistema-rfid-tsifrove-upravlinnya-bibliotekoyu-za-dopomogoyu-rfid/ [in Ukrainian].
Adewojo, A. A., & Monjolaoluwa, O. P. (2025). Smart library environments: IoT and automation for next-generation services. Business Information Review, 42(4), 232–237. DOI: https://doi.org/10.1177/02663821251384884 [in English].
Axelsson, M. (2019, July 23). The Little Robot that Lived at the Library. Futurice. Retrieved from: https://www.futurice.com/blog/the-little-robot-that-lived-at-the-library [in English].
Damayanti, T. N., Ramadan, D. N., & Utami, I. M. (2022). MyLib: Smart library indoor navigation using bluetooth low energy with triangulation method. International Journal of Electronics and Telecommunications, 68(2), 293–298 [in English].
Ferreira, J. C., Resende, R., & Martinho, S. (2018). Beacons and BIM Models for Indoor Guidance and Location. Sensors, 18(12), 4374. https://doi.org/10.3390/s18124374 [in English].
Global Transformation Through RFID Library Technology: Real Case Studies from Singapore and Rotterdam. (n.d.). Custom RFID Tags. Retrieved from: https://custom-rfid-tags.com/rfid-library-tags-for-book/ [in English].
Indoor Navigation System for Accessible Friendly Services and Facilities in the Library. (n.d.). Mada Innovation Program. Retrieved from: https://mip.mada.org.qa/focused-area-use-cases/library/indoor-navigation-system-for-accessible-friendly-services-and-facilities-in-the-library/ [in English].
Kainunkangas, S. (2013). RFID-tekniikka ja sen hyödyntäminen kirjastoissa : ammattikorkeakoulun opinnäytetyö / Hämeen ammattikorkeakoulu. Valkeakoski, 37. Retrieved from: https://www.theseus.fi/handle/10024/63885 [in English].
Lara-Alvarez, P., Jadán-Guerrero, J., Guevara-Maldonado, C. B., Sanchez-Gordon, S., Calle-Jimenez, T., Salvador-Ullauri, L., Acosta-Vargas, P., & Espinoza, W. I. (2020). Application to Guide People with Visual Disability on Internal Buildings, Using Beacon Bluetooth Positioning Systems. In Advances in Human Factors in Communication of Design: Proceedings of the AHFE 2019 International Conference on Human Factors in Communication of Design, July 24–28, 2019. Springer, 972, 375–382. https://doi.org/10.1007/978-3-030-19135-1_37 [in English].
NLB’s Grab-n-Go Makes Borrowing Books Even Easier. (2023, May 24). NLB. Retrieved from: https://www.nlb.gov.sg/main/about-us/press-room-and-publications/media-releases/2022/nlbs-grab-n-go-makes-borrowing-books [in English].
Rathod, M. S. G. (2025). The Rise of Smart Libraries: Integrating IoT, Cloud Services, and AI for Next-Gen Learning Spaces. International Journal of Research in Library Science, 11(2), 210–226. https://doi.org/10.26761/ijrls.11.2.2025.1883 [in English].
Rudolph, A. (2024). Wolf Pack Map – a new resource is available to help navigate around the University campuses and locations. Nevada Today. Retrieved from: https://www.unr.edu/nevada-today/news/2024/wolf-pack-map [in English].
Shahzad, K., Khan, S. A., & Iqbal, A. (2024). Factors influencing the adoption of Internet of Things (IoT) in university libraries: a systematic literature review (SLR). The Electronic Library, 42(2), 255–287. https://doi.org/10.1108/EL-07-2023-0174 [in English].
Shukla, A. (2023). RFID Smart Shelf: Smart Library and Efficient Library Operations. EnCstore.com. Retrieved from: https://www.encstore.com/blog/5376-rfid-smart-shelf-smart-library-and-efficient-library-operations [in English].
Spaniola, N. (2022). RFID & EAS: The Key Differences. Lowry Solutions. https://lowrysolutions.com/blog/rfid-eas/ [in English].
Tang, M., Chen, J., & Chen, H. (2020). Smart bookshelf for library book management. Proceedings of the Association for Information Science and Technology, 57(1), e396. https://doi.org/10.1002/pra2.396 [in English].
Viji, C., Najmusher, H., Rajkumar, N., Mohanraj, A., Nachiappan, B., Neelakandan, C., & Jagajeevan, R. (2024). Intelligent Library Management Using Radio Frequency Identification. In K. R. Senthilkumar (Ed.), AI-Assisted Library Reconstruction. IGI Global, 126–143 [in English].
What Is the Difference Between EAS and RFID Tags? (2025, August 18). EAM. https://www.eaminc.com/blog/what-is-the-difference-between-eas-and-rfid-tags/ [in English].
Xu H., Liu W., Li L., Zhou Q. (2024). An IoT-based low-cost architecture for smart libraries using SDN. Scientific Reports, 14, 7022. https://doi.org/10.1038/s41598-024-57484-2 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Дмитро Антоненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
