INVESTIGATION INFORMATION RETRIEVAL LANGUAGES IN LIBRARIES AND ARCHIVES: METHODOLOGICAL BASIS
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2017.150202Keywords:
archives, libraries, information and search languages, methodological basisAbstract
Purpose of Article. The purpose of the article is directed on determination, discourse and usage of the methodological potential of science regarding analysis of information and search languages in libraries and archives. Purpose of the science research depends from clear determination of methodological basis. Methodology of the research is in usage of general, general scientific and special methods of cognition. Usage of aggregate methods allowed to investigate information retrieval language in libraries and archives. Scientific novelty is in that that first on the methodological level it is investigated information retrieval languages that used in libraries and archives. It is expended conception about their essence. It is used monosystem and polysystem approaches for its study. Conclusions. Methodological basis of research are the folowing: the system of general principles, provisions and methods, foundation of scientific knowledge about information retrieval languages in libraries and archives; summation of approaches, ways and procedures of information processes research in libraries and archives. Special feature of methodological research of information retrieval languages has a close connection its constituents with general scientific methodology.
References
Блауберг И. Философский принцип системности и системный подход / И. Блауберг, В.Садовский, Б. Юдин // Вопросы философии. – 1978. – № 8. – С. 39–52.
Ванеев А. Н. Библиотечное дело. Теория. Методика. Практика : к 80-летию со дня рождения автора / А. Н. Ванеев ; Санкт-Петербург. гос. ин-т культуры и искусств. – Санкт-Петербург : Профессия, 2004. – 367 с.
Воскобойнікова-Гузєва О. Дискусійні питання розвитку теорії і методології бібліотекознавства / О. Воскобойнікова-Гузєва // Бібліотечний вісник. – 2007. – № 2. – С. 3–9.
Информационно-поисковые языки. Термины и определения : ГОСТ 7.74-96. – [Введен 01.07.97]. – Минск, 1997. – 33 с. – (Межгосударственный стандарт) (Система стандартов по информационному, библиотечному и издательскому делу). – Идентичен стандарту ISO 5127-6-83.
Інформаційні мови. Терміни та визначення : ДСТУ 2398-94. – Введ.01.01.95. – Київ, 1994. – 73 с. – (Державний стандарт України) (Інформація та документація). – Ідентичний стандарту ISO 5127-6:1983, NEQ.
Кузьмин В. П. Исторические предпосылки и гносеологические основания системного подхода / В. П. Кузьмин // Психологический журнал. – 1982. – Т. 3. – № 3. – С. 3–13.
Морева О. Н. Документные фонды библиотек и информационных служб / О. Н. Морева. – Санкт- Петербург : Профессия, 2010. – 398, [1] с. – (Библиотека).
Омарова Т. Б. Информационно-поисковые языки и информационно-поисковые системы : конспект лекций / Т. Б. Омарова. – Москва : ВНИИПИ, 1990. – 83 с.
Слободяник М. С. Наукова бібліотека : еволюція структури і функцій / М. С. Слободяник ; НАН України, ЦНБ ім. В. І. Вернадського. – Київ : Ред. журн. «Бібл. вісник», 1995. – 268 с.
Соколов А. В. Информационно-поисковые системы. Автоматизация библиографического поиска : учеб. пособие / А. В. Соколов. – Ленинград, 1983. – 88 с.
Українська архівна енциклопедія / Держ. ком. архівів України, Укр. НДІ архів. справи та документознавства ; [редкол.: Матяш І.Б. (голова) та ін.]. – Київ, 2008. – 880 с.
Черный А. И. Введение в теорию информационного поиска / А. И. Черный ; ВИНИТИ СССР. – Москва : Наука, 1975. – 238 с.
Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : [підруч. для вищ. навч. закл.] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко ; М-во культури і мистецтв України, Харк. держ. акад. культури. – Харків : ХДАК, 1998. – 287 с.
Blauberg, I., Sadovskiy, V., Yudin, B. (1978). Philosophical principle of system and system approach. Voprocyi filosofii, 8, 39–52 [in Russian].
Vaneev, A. N. (2004). Librarianship. Theory. Methodology. Practice Sankt-Peterburg: Professiya [in Russian].
Voskobojnikova-Guzyeva, O. (2007). Discussion issues in the development of the theory and methodology of library science. Bibliotechnyj vistnyk, 2, 3–9 [in Ukrainian].
Information retrieval languages. Terms and Definitions. GOST 7.74-96. (1997). Minsk [in Belorussian].
Information languages. Terms and definitions. GOST 2398-94. (1994). Kyiv [in Ukrainian].
Kuzmin, V. P. (1982). Historical preconditions and gnoseological bases of the system approach. Psihologicheskiy zhurnal. Т. 3, № 3, 3–13.
Moreva, O. N. (2010) Documentation funds of libraries and information services. Sankt- Peterburg: Professiya [in Russian].
Omarova, T. B. (1990). Information retrieval languages and information retrieval systems. Moskva : VNIIPI [in Russian].
Slobodyanyk, M. S. (1995). Scientific library: evolution of structure and functions. Kyiv [in Ukrainian].
Sokolov, A. V. (1983). Information retrieval systems. Automation of bibliographic search. Leningrad [in Russian].
Ukrainian Archival Encyclopedia(2008). Kyiv [in Ukrainian].
Chernyiy, A. I. (1975). Introduction to the theory of information retrieval. Moskva: Nauka [in Russian].
Shejko, V. М., Kushnarenko N. M. (1998). Organization and methods of research. Xarkiv [in Ukrainian].
Downloads
Issue
Section
License
Copyright (c) 2018 Oksana Zbanatska
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).