КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПРОРОДИ ФЕНОМЕНА ДОКУМЕНТА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2018.187842Keywords:
документ, класифікація документів, класифікаційна схема документівAbstract
Метою роботи є вивчення методологічних підходів до складання класифікаційних схем документів. Методологіядослідження полягаєувикористаннізагальнонауковихметодівіспеціальних методик: аналізу, синтезу, порівняльного і логічного методів, методу візуалізації результатів дослідження. Застосування аналізу, синтезу, порівняльного і логічного методів дало змогу визначити методологічні принципи класифікації документів, здійснити порівняльний аналіз провідних концепцій класифікації документів, визнаних в українському загальному документознавстві. За допомогою методу візуалізації результатів дослідження було зіставено провідні видові класифікації документів за особливостями знакових засобів фіксації та передавання інформації, за особливостями носія інформації, за інформаційним складником, за обставинами побутування у зовнішньому середовищі.
© Комова М.В.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в статті здійснено порівняльний аналіз провідних концепцій класифікації документів, визнаних в українському загальному документознавстві. Висновки. Схеми класифікації відображають єдність чи близькість поглядів українських науковців на природу документа як соціально-комунікаційного феномена, на класифікаційні ознаки та види документів. Авторські класифікаційні схеми мають особливості щодо визначення фасетів, видового різноманіття документів, формуючи у своїй єдності повний аналітичний продукт. Принципова відмінність концепцій полягає у визначенні статусу семіотичної компоненти документа.
References
Бездрабко В.В. Документознавство в Україні : інституціоналізація та сучасний розвиток : монографія. Київ : Четверта хвиля, 2006. 720 с.
Бездрабко В.В. Управлінське документознавство : навч. посіб. Київ, 2006. 207 с.
Климчук Л.В. Класифікація документів: досвід, історіографічний аналіз // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2013. № 3. С. 44–47.
Комова М.В. Документальна та інтерпретаційна природа контенту в соціальних комунікаціях. Львів : Тріада-плюс, 2014. 384 с.
Кулешов С. Г. Документознавство : історія, теоретичні основи. Київ, 2000. 161 с.
Кулешов С. Г. Управлінське документознавство. Київ, 2003. 57 с.
Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учебник. Київ : Знання, 2007. 406 с.
Стрішанець Н. Класифікація в електронному середовищі // Бібліотечний вісник. 2010. № 5. С. 34–43.
Швецова-Водка Г.М. Документознавство : навч. посіб. Київ : Знання, 2007. 398 с.
Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги : навч. посіб. Київ : Знання, 2014. 405 с.
Швецова-Водка Г.М. Типологія документа : навч. посіб. Київ : Кн. палата України, 1998. 80 с.
Шевченко О.В. Визначення місця електронного документа в електронній комерції // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2015. № 4. С. 63–67.
Шевченко О.В. Розвиток торговельної документації в Україні: документознавчий аспект. Полтава : Копі-центр, 2016. 319 с.
Downloads
Issue
Section
License
Copyright (c) 2019 Марія Комова
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
