ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕІНЖИНІРИНГУ ДОКУМЕНТООБІГУ В УСТАНОВАХ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2018.150383Ключові слова:
документообіг, реінжиніринг документообігу, інформація, локальна інформаційна технологія, «хмарна» інформаційна технологіяАнотація
Мета роботи полягає у визначенні основних тенденцій реінжинірингу документообігу в установах України за допомогою локальних і «хмарних» інформаційних технологій. Методологія дослідження базується на принципі об’єктивності, інформаційному та комплексному підходах і методах порівняльного аналізу та узагальнення. Наукова новизна. Узагальнено наявні у науковому обігу джерела щодо доцільності застосування локальних і «хмарних» технологій для реінжинірингу документообігу установи. Висновки. Сучасні перспективні напрями удосконалення документообігу лежать у сфері інформаційного менеджменту. Ці досягнення пов’язані зі створенням якісно новими інформаційно-комунікаційнми технологіями і дають змогу перейти до принципово нових і значно ефективніших методів інформаційної підтримки реінжинірингу документообігу.
Посилання
Жуков І. А. Комп’ютерні мережі та технології: навч. посіб. / І.А. Жуков, В.О. Гуменюк, І.Є Альтман. К.: НАУ, 2004. 276 с.
Журавльов А. В. Оптимізація та розвиток інфраструктури підготовки, консультування та підвищення кваліфікації державних службовців за рахунок використання сучасних підходів – хмарних технологій. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10zavpht.pdf. (дата звернення: квітень 2018).
Кобзев І. В. Інтернет технології ведення електронного документообігу в органах внутрішніх справ. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2011. Вип. 1 (27). С. 180–183.
Комунікаційні можливості Інтранет та Екстранет URL: https://docs.google.com/presentation/d/1 SHkd3mHB300RZ0IuAZs_1p2ucMER37iLpASHwCaun6g/preview#slide=id.p. (дата звернення: квітень
.
Корольова Ю.І. Переваги та недоліки використання хмарних технологій підприємствами України
URL: http://www.bsfa.edu.ua/files/konf2013/62.pdf. (дата звернення: квітень 2018.
Литовченко О.О. Правове регулювання електронного документообігу в Україні. Кременчук, 2012. 32 с.
Пожуєв В.І. Інформатизація як ресурс розвитку сучасного українського суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. праць. Запоріжжя, 2009. Вип. 38. С. 4−12.
Пожуєв В. І. Розвиток концептуальних засад інформатизації сучасного українського суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб. наук.пр.]. Запоріжжя : ЗДІА. 2010.
Вип. 41. С.4−17.
Про Концепцію Національної програми інформатизації: закон України від 04.02.1998 р. № 75/98-ВР: URL: www.rada.gov.ua. (дата звернення: квітень 2018).
Про Національну програму інформатизації : закон України від 04. 02.1998 року № 74/98-ВР. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: квітень 2018).
Рябенький В. М. Цифрова схемотехніка: навч. посібник. Львів: «Новий світ 2000», 2009. 736 с.
Сабліна М. А. Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах. Освітологічний дискурс. 2014. № 3(7). С.191−200.
Тукало С.М. Особливості автоматизації електронного документообігу в наукових установах. Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. №2 (28). 15 с.
Хмарні технології. URL: http://j.parus.ua/ua/358. (дата звернення: квітень 2018).
Чала О. В. Інформаційний простір підприємства як об’єкт управління. Вісник економіки транспорту і промисловості: зб. наук. праць. Харків: УкрДАЗТ. 2010. Вип. 32. С. 249−251.
Что такое Internet. URL: http://www.intraoffice.ru/. (дата звернення: квітень 2018).
Mell, Peter and Grance, Timothy The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology. NIST (20 October 2011). URL: Режим доступу: ttp://
nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication800145.pdf. (дата звернення: квітень 2018).
Zhukov I. A. (2004). Kompiuterni merezhi ta tekhnolohii: navch. posib. / I.A. Zhukov, V.O. Humeniuk,
I.Ie Altman. K.: NAU, p. 276. [in Ukrainian].
Zhuravlov A. V. (n. d.). Optymizatsiia ta rozvytok infrastruktury pidhotovky, konsultuvannia ta pidvyshchennia kvalifikatsii derzhavnykh sluzhbovtsiv za rakhunok vykorystannia suchasnykh pidkhodiv −
khmarnykh tekhnolohii URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/ txts/ 10zavpht.pdf. [in Ukrainian].
Kobzev I. V. (2011). Internet tekhnolohii vedennia elektronnoho dokumentoobihu v orhanakh vnutrishnikh sprav. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl. Vyp. 1. p. 180–183. [in Ukrainian].
Komunikatsiini mozhlyvosti Intranet ta Ekstranet URL: https://docs.google.com/presentation /d/1SHkd 3mHB300RZ0IuAZs_1p2ucMER37iLpASHwCaun6g/preview#slide=id.p. − Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
Korolova Y. I. (n. d.). Perevahy ta nedoliky vykorystannia khmarnykh tekhnolohii pidpryiemstvamy Ukrainy URL: http://www.bsfa.edu.ua/files/konf2013/62.pdf. − Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
Lytovchenko O.O. (2012). Pravove rehuliuvannia elektronnoho dokumentoobihu v Ukraini. Kremenchuk, p. 32. [in Ukrainian].
Pozhuiev V.I. (2009). Informatyzatsiia yak resurs rozvytku suchasnoho ukrainskoho suspilstva. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii : Zbirnyk naukovykh prats. M-vo osvity i nauky Ukrainy, Zaporizka derzh. inzhen. akad. Zaporizhzhia, Vyp. 38. p. 4−12. [in Ukrainian].
Pozhuiev V. I. (2010). Rozvytok kontseptualnykh zasad informatyzatsii suchasnoho ukrainskoho suspilstva. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii : [zb. nauk.pr.]. Zaporizhzhia : ZDIA. Vyp. 41. p. 4−17. [in Ukrainian].
Pro Kontseptsiiu Natsionalnoi prohramy informatyzatsii : zakon Ukrainy vid 04.02.1998 r. № 75/98-VR : URL: www.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii: zakon Ukrainy vid 4 liutoho 1998 roku № 74/98-VR. (1998). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. № 27−28. t. p. 181.
Riabenkyi V. M. (2009). Tsyfrova skhemotekhnika: navch. posibnyk. Lviv: «Novyi svit 2000», p. 736. [in Ukrainian].
Sablina M. A. (2014). Mozhlyvosti vykorystannia khmarnykh tekhnolohii v osvitnii ta sotsialnii sferakh. Osvitolohichnyi dyskurs. № 3(7). p.191−200. [in Ukrainian].
Tukalo S. M. (2012). Osoblyvosti avtomatyzatsii elektronnoho dokumentoobihu v naukovykh ustanovakh. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2012. №2 (28). p. 15. [in Ukrainian].
Khmarni tekhnolohii [Elektronnyi resurs]. (n. d.). Rezhym dostupu: http://j.parus.ua/ua/358. Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
Chala O. V. (2010). Informatsiinyi prostir pidpryiemstva yak obiekt upravlinnia. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti: zb. nauk. prats. Kharkiv : UkrDAZT. Vyp. 32. p. 249−251. [in Ukrainian].
Chto takoe Intranet [Elektronnyi resurs]. (n. d.). URL: http://www.intraoffice.ru/. Nazva z ekranu. [in Russian].
Mell, P. and Grance T. (2011). The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology. NIST URL: http://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/
nistspecialpublication800145.pdf. [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Larysa Greenberg
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
