Документ у контексті дослідження становища національних меншин в українській державі (квітень – грудень 1918 року)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2021.249321Анотація
Мета роботи. На основі документів проаналізовано основні тенденції політики гетьмана
П. Скоропадського і його уряду стосовно національних меншин. Методологія дослідження: у
розвідці використано методи аналізу, порівняння, аналогії, узагальнення, структуризації, а також
методи документознавства, архівознавства. Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено
аналіз на основі документного масиву основних тенденцій політики стосовно національних
меншин Гетьманату; з’ясовано причини відміни Закону про національно-персональну автономію
та скасування національних міністерств у російських, єврейських і польських справах. В усіх
досліджуваних документах (Грамоті до всього українського народу, в Законі про вибори губернських
і повітових земських гласних, Наказі про внутрішні відносини в Українській армії) наголос було
зроблено на лояльності громадян до Української Держави, а не на їх етнічному походженні,
толерантному ставленні держави як до національних, так і релігійних почуттів громадян.
Демократичним в Українській Державі був також вступ до вищих навчальних закладів. Базуючись
не на етнічному, а на територіально-державницькому принципі, Гетьманат не бачив сенсу в
існуванні національних міністерств, заснованих свого часу Українською Центральною Радою, однак
він загалом із розумінням ставився до потреб національних меншин і нерідко відгукувався на їхні
прохання. Значну увагу приділено висвітленню культурно-просвітницької діяльності національних
меншин. Висновки. Проаналізована на основі документів національна політика Гетьманату, попри
певну невизначеність, була поміркованою і не призводила до міжетнічних конфліктів. Скасовуючи
Закон про національно-персональну автономію та національні міністерства у великоруських,
єврейських і польських справах, гетьман П. Скоропадський і його уряд керувалися територіальнодержавницьким принципом, згідно з яким, усі громадяни держави є рівноправними, незалежно від їх
національності й віри. При цьому підтримка, в т. ч. фінансова, національно-культурного відродження
національних меншин тривала.
Ключові слова: документ, національні меншини, національно-персональна автономія,
Гетьманат, права, міжнаціональні відносини, культурно-освітня політика.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Леся Біловус, Оксана Гомотюк, Микола Лазарович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.