Чинники дестабілізації фітосанітарного стану агроценозів зернових культур Центрального Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2020.208812Ключові слова:
екологічна оцінка, шкідливі організми, біологічне забруднення, агротехнічні чинники, гідротермічні чинники, структура посівних площ, сорт, пестицидиАнотація
На основі комплексного аналізу агротехнічних та екологічних чинників визначено основні чинники дестабілізації фітосанітарного стану посівів зернових злакових культур, які полягають у високій розораності території Центрального Лісостепу, порушенні науково обґрунтованої структури посівних площ, вирощуванні сортів інтенсивного і напівінтенсивного типу з високою здатністю до стимулювання розвитку та накопичення фітопатогенних організмів, а також значним пестицидним навантаженням. Встановлено, що структура земельних угідь на території Центрального Лісостепу є екологічно розбалансованою із співвідношенням площ рілля : сіножаті і пасовища : ліси — 1 : 0,2 : 0,1. У структурі посівних площ частка культур зернової групи становить понад 52%, основних технічних культур — 32%. Серед культур зернової групи найбільші площі займають кукурудза, пшениця і ячмінь та зменшуються посіви ячменю, вівса і жита. Значні зміни у структурі посівних площ за 2004–2019 рр. відбулися внаслідок збільшення частки технічних культур — майже в тричі, зернових і зернобобових — на 6%. Насіння більшості проаналізованих сортів зернових злакових культур контаміновано фітопатогенними грибами родів Alternaria, Fusarium, Nigrospora, Bipolaris, Penicillium, Mucor, Epicoccum, Glicocladium, Drechslera з високою інтенсивністю спороутворення (до 8 млн шт./мл), що становить біологічну загрозу агроценозам. Серед екологічних чинників визначено зміни гідротермічних умов, а саме — зростання середньорічної температури повітря на 1,8°С за останні 15 років, зменшення річної суми опадів у середньому на 22% та зміни розподілу опадів у середині року.
Посилання
Oerke, E.C. (2006). Crop losses to pests. J. Agric. Sci., 144, 31–43 [in English].
Flood, J. (2010). The importance of plant health to food security. Food Security, 2, 215–231 [in English].
Chakraborty, S., & Newton, A.C. (2011). Climate change, plant diseases and food security: an overview. Plant Pathology, 60, 2–14 [in English].
Ivashchenko, O.O. (2016). Ekolohichni problemy intensyvnykh tekhnolohii vyroshchuvannia posiviv [Ecological problems of intensive technologies of growing crops]. Zakhyst i karantyn roslyn — Protection and Quarantine of Plants, 62, 119–123 [in Ukrainian].
Savary, S., Willocquet, L., Pethybridge, S.J. et al. (2019). The global burden of pathogens and pests on major food crops. Nat Ecol Evol, 3, 430–439 [in English].
International Grains Council (2019). International Grains Council Grain Market Report Five-Year Baseline Projections of Supply and Demand for Wheat, Maize (Corn), Rice and Soyabeans to 2023/24. International Grains Council: London, UK. URL: http://www.igc.int/en/downloads/gmrsummary/gmrsumme.pdf [in English].
Deutsch, C.A., Tewksbury, J.J., Tigchelaar, M. et al. (2018). Increase in crop losses to insect pests in a warming climate. Science, 361 (6405), 916–919 [in English].
Morgun, V.V., & Topchii, T.V. (2018). Znachennia stiikykh sortiv ozymoi pshenytsi, vyvchennia dzherel i donoriv stiikosti do shkidnykiv ta osnovnykh zbudnykiv khvorob [The importance of resistant varieties of winter wheat, the study of sources and donors of resistance to pests and main patogens]. Fiziologiya rasteniy i genetika — Plant Physiology and Genetic, 50 (3), 218–240 [in Ukrainian].
Sanin, S.S. (2016). Problemy fitosanitarii Rossii na sovremennom etape [Problems of phytosanitary in Russia at the present stage]. Izvestiya TSKhA — Izvestiya of Timiryazev Agricultural Academy, 6, 45–55 [in Russian].
Bebber, D.P. (2015). Range-expanding pests and pathogens in a warming world. Annual Review of Phytopathology, 53, 335–356 [in English].
Savary, S., McRoberts, N., Esker, P.D. et. al. (2017). Production situations as drivers of crop health: evidence and implications. Plant Pathol, 66, 867–876 [in English].
McDonald, B.A., & Stukenbrock, E.H. (2016). Rapid emergence of pathogens in agro-ecosystems: global threats to agricultural sustainability and food security. Phil Trans R Soc B, 371, 20160026 [in English].
Zakharenko, V.A. (2013). Otsenka potentsiala fitosanitarii v zernovom proizvodstve Rossii (metodika otsenki i pokazateli) [Assessment of the potential of phytosanitary in grain production in Russia (assessment methodology and indicators)]. Zashchita i karantin rasteniy — Plant Рrotection and Quarantine, 10, 3–7 [in Russian].
Sanin, S.S. (2013). Fitosanitarnyye problemy intensivnogo rasteniyevodstva [Phytosanitary problems of intensive crop production]. Zashchita i karantin rasteniy — Plant Рrotection and Quarantine, 12, 3–9 [in Russian].
Parfenyuk, A.I., Blahinina, A.A., Horhan, T.M. et al. (2014). Ekolohichne otsiniuvannia sortiv pshenytsi za vplyvom na formuvannia populiatsii fitopatohennykh hrybiv: metodychni rekomendatsii [Ecological evaluation of wheat varieties by the influence on the formation of populations of phytopathogenic fungi: guidelines]. Kyiv [in Ukrainian].
Mostoviak, I.I. (2020). Vplyv hidrotermichnykh chynnykiv na poshyrennia i rozvytok khvorob v ahrotsenozi zernovykh kultur Pravoberezhnoho Lisostepu [The influence of hydrothermal factors on the spread and development of diseases in agrocenoses of cereals of the Right-Bank Forest-Steppe]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva — Bulletin of Uman national university of horticulture, 1, 103–105 [in Ukrainian].
Shevchenko, Zh.P., Mostoviak, I.I., Mostoviak, S.M. et al. (2017). Zlakovi popelytsi i yikh shkoda dlia zernovykh kultur, yak fitofahiv i yak vektoriv virusu zhovtoi karlykovosti yachmeniu v umovakh pravoberezhnoi chastyny Lisostepu ta Stepovoi zony Ukrainy [Cereal aphids and their damage to cereals as phytophagous and as vectors of yellow dwarf barley virus in the right-bank part of the Forest-Steppe and Steppe zone of Ukraine]. Aktualni pytannia suchasnoi ahrarnoi nauky: Materialy V Mizhnar. nauk.- prakt. konf. [Current issues of modern agricultural science: Materials V International. scientific-practical conf.]. 135–137 [in Ukrainian].
Mostoviak, I.I., Shevchenko, Zh.P., Adamenko, D.M. et al. (2019). Pryrodookhoronni aspekty zakhystu zernovykh kultur vid fitofahiv — vektoriv virusnoi ta mikoplazmovoi infektsii na biotsenotychnykh pryntsypakh v umovakh tsentralnoi chastyny Lisostepu Ukrainy [Environmental aspects of protection of grain crops from phytophagous — vectors of viral and mycoplasma infection on biocoenotic principles in the conditions of the central part of the forest-steppe of Ukraine]. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva — Bulletin of Uman national university of horticulture, 1, 103–111 [in Ukrainian].
Mostoviak, I.I., Demyanyuk, O.S., & Boroday, V.V. (2020). Osoblyvosti formuvannia fitopatohennoho fonu mikromitsetiv — zbudnykiv khvorob v ahrotsenozakh zernovykh zlakovykh kultur Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [The formation of phytopathogenic fond in agrocenoses of cereals of the right-bank Forest-steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 28–38 [in Ukrainian].
Furdychko, O.I., & Stadnyk, A.P. (2010). Metodolohiia upravlinnia ahrolandshaftamy lisomelioratyvnymy metodamy. Naukovo-metodychne zabezpechennia [Methodology of agrolandscape management by forest reclamation methods. Scientific and methodological support]. Кyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Krutyakova, V.I., Gulych, O.I., & Pylypenko, L.A. (2018). Biolohichnyi metod zakhystu silskohospodarskykh kultur: perspektyvy dlia Ukrainy [Biological method of protection of agricultural crops: prospects for Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 11, 159–167 [in Ukrainian].
Parfenyuk, A.I. (2017). Sort roslyn yak chynnyk biolohichnoi bezpeky v ahrotsenozakh Ukrainy [Plant variety as a factor of biological safety in agrocenoses of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 155–163 [in Ukrainian].
Morgun, V.V., Sanin, Ye.V. & Shvartau, V.V. (2014). Klub 100 tsentneriv: suchasni sorty ta systemy zhyvlennia i zakhystu ozymoi pshenytsi [Club 100 centners: modern varieties and systems of nutrition and protection of winter wheat]. Кyiv: Logos [in Ukrainian].
Gudzenko, V.M. (2018). Urozhainist ta stabilnist myronivskykh sortiv yachmeniu ozymoho [Yield and stability of Myronivka winter barley varienties]. Selektsiia i nasinnytstvo — Breeding and seed production, 13, 55–77 [in Ukrainian].
Balyuk, S.A., Nosko, B.S., Shimel, V.V., Yeterevskaya, L.V., & Momot, G.F. (2019). Optymizatsiia zhyvlennia roslyn u systemi faktoriv efektyvnoi rodiuchosti gruntiv [Optimization of plant nutrition in the system of factors of effective soil fertility]. Visnyk ahrarnoi nauky — Bulletin of Agrarian Science, 3, 12–19 [in Ukrainian].
Blaginina, A.A. (2013). Otsinka sortiv pshenytsi za vplyvom na nakopychennia infektsiinykh struktur hrybiv rodu Fusarium [Evaluation of wheat varieties by the influence on the accumulation of infectious structures of fungi of the genus Fusarium]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Bioresources and nature management, 5 (3–4), 85–90 [in Ukrainian].
Demyanyuk, O., & Shatsman, D. (2018). Efektyvnist systemy khimichnoho zakhystu kukurudzy zalezhno vid hidrotermichnykh chynnykiv [The effectiveness of the chemical protection system of corn depending on hydrothermal factors]. Materialy Mizhnarodnoyi naukovopraktychnoyi konferentsiyi (Kyіv, 4–6 lypnya 2018) — Ecological safety and balanced nature management in agro-industrial production. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Kyiv, July 4–6, 2018). (pp. 51–54). Kyiv: DІА [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
