Кризовий екологічний менеджмент в умовах збройного конфлікту (дослідження на прикладі Східної Європи)
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2024.314924Ключові слова:
кризовий екологічний менеджмент, геополітичні конфлікти, російська військова агресія, Східна Європа, стратегії сталого розвиткуАнотація
Військові конфлікти призводять до значного порушення довкілля, що може мати довгострокові глобальні наслідки, включаючи зміну клімату, зниження сільськогосподарської продуктивності та загрозу для здоров'я людей. Крім того, геополітичні конфлікти можуть призвести до виникнення нових екологічних загроз, таких як ризик ядерних аварій або масштабних витоків хімічних речовин, які відповідно можуть мати катастрофічні наслідки та потребують спеціальних стратегій реагування. Сучасні підходи до екологічного менеджменту часто не враховують ці унікальні виклики, є недостатньо гнучкими для реагування на швидко змінювані умови або недостатньо комплексними, щоб розглядати всі взаємопов’язані аспекти екологічних криз. Нині багато досліджень зосереджено на вивченні впливу геополітичних конфліктів на екологічну ситуацію. Однак більшість із них розглядають конкретні аспекти, такі як забруднення води або втрата біорізноманіття. Крім того, хоча існують дослідження, що стосуються питання екологічного менеджменту в умовах кризи, вони часто не враховують специфіку геополітичних конфліктів. Основним розривом в наявних дослідженнях є відсутність комплексного підходу до вивчення впливу геополітичних конфліктів на екологічну ситуацію. До того ж необхідно більше досліджень, які розглядали б питання кризового екологічного менеджменту в контексті геополітичних конфліктів. Отже, є потреба в розробленні нових стратегій кризового екологічного менеджменту, які враховували б ці унікальні виклики. Ці стратегії повинні бути здатні ефективно реагувати на нові екологічні загрози, забезпечувати стійкість до екологічних криз і сприяти сталому розвитку. Розроблення таких стратегій вимагає глибокого розуміння взаємозв’язку між геополітичними конфліктами та станом довкілля. Це дослідження має на меті заповнити прогалину в знаннях шляхом проведення комплексного аналізу впливу геополітичних конфліктів на екологічну ситуацію та окреслення основ інноваційних стратегій кризового екологічного менеджменту для реа гування на нові комплексні виклики.
Посилання
Gardashuk, T. (2022). Environmental threats of war in Ukraine. Envigogika, 17 (1). DOI: https://doi.org/10.14712/18023061.639 [in English].
Khrushch, O., Moskalets, V., Fedyk, O., Karpiuk, Y., Hasiuk, M., Ivantsev, N., Ivantsev, L., & Arjjumend, H. (2023). Environmental and psychological effects of Russian war in Ukraine. Grassroots Journal of Natural Resources, 6 (1), 37–84. DOI: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.060103 [in English].
Zwijnenburg, W., Hochhauser, D., Dewachi, O., Sullivan, R., & Nguyen, V.K. (2019). Solving the jigsaw of conflict-related environmental damage: Utilizing open-source analysis to improve research into envi- ronmental health risks. Journal of Public Health, 42 (3), e352–e360. DOI: https://doi.org/10.1093/pubmed/fdz107 [in English].
Ali, M., Seraj, M., Alper, E., Türsoy, T., & Uktamov, K.F. (2023). Russia-Ukraine war impacts on climate initiatives and sustainable development objectives in top European gas importers. Environmental Science and Pollution Research International, 30, 96701–96714. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-023-29308-9 [in English].
Appiah-Otoo, I., & Chen, X. (2023). Russian-Ukrainian war degrades the total environment. Letters in Spatial and Resource Sciences, 16, 32. DOI: https://doi.org/10.1007/s12076-023-00354-8 [in English].
Chandel, A., Bhanot, N., & Verma, R. (2023). A bibliometric investigation of ecocide research: Trac- ing trends and shaping the future. E3S Web of Conferences, 453, 01044. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202345301044 [in English].
Dai, S., Duan, X., & Zhang, W. (2020). Knowledge map of environmental crisis management based on keywords network and co-word analysis, 2005–2018. Journal of Cleaner Production, 262, 121168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121168 [in English].
Tahmid, A., Khanam, S., Rashid, Md.M., & Ibnat, A. (2023). Reviewing the impact of military activities on marine biodiversity and conservation: A study of the Ukraine-Russia conflict within the framework of international law. Grassroots Journal of Natural Resources, 6 (3), 15–31. DOI: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.060302 [in English].
Bildirici, M.E. (2021). Terrorism, environmental pollution, foreign direct investment (FDI), energy con- sumption, and economic growth: Evidence from China, India, Israel, and Turkey. Energy Environment, 32, 75–95. DOI: https://doi.org/10.1177/0958305x20919409 [in English].
Homanyuk, M., Khodosovtsev, A., Moysiyenko, I., & Zharonkin, V. (2023). Ukrainian facilities of the nature reserve fund in the conditions of war and Russian occupation. Ekonomichna Ta Sotsialna Geografiya, 89, 31–41. DOI: https://doi.org/10.17721/2413-7154/2023.89.31-41 [in English].
Flamm, P., & Kroll, S. (2024). Environmental (in)security, peacebuilding, and green economic recovery in the context of Russia’s war against Ukraine. Environment and Security, 2 (1). DOI: https://doi.org/10.1177/27538796241231332 [in English].
Tsaryk, L., & Kuzyk, I. (2022). Rosiisko-ukrainska viina: pryrodookhoronnyi aspekt [The Russian-Ukrainian war: Environmental protection aspect]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Heohrafiia — Scientific Notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. Series: Geography, 53 (2), 100–106. DOI: https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.2.13 [in Ukrainian].
Harada, K.H., Soleman, S.R., Ang, J.S.M., & Trzcinski, A.P. (2022). Conflict-related environmental damages on health: lessons learned from the past wars and ongoing Russian invasion of Ukraine. Environmental Health and Preventive Medicine, 27, 35. DOI: https://doi.org/10.1265/ehpm.22-00122 [in English].
Paranjak, R., Gutyj, B., Lytvyn, N., & Didorenko, Y. (2023). Problems of environmental protection as an aspect of military confrontation. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences, 25 (98), 200–207. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet-a9832 [in English].
Kapelista, I., Korniyenko, G., Skliar, V., Voitsitska, K., & Derman, V. (2023). The Impact of the RussianUkrainian War on Global Food and Environmental Security. WSEAS Transactions on Environment and Development, 19, 808–819. DOI: https://doi.org/10.37394/232015.2023.19.76 [in English].
Tahir, M., Burki, U., & Azid, T. (2022). Terrorism and environmental sustainability: Empirical evidence from the MENA region. Resources, Environment and Sustainability, 8, 100056. DOI: https://doi.org/10.1016/J.RESENV.2022.100056 [in English].
Bildirici, M., & Gokmenoglu, S.M. (2020). The impact of terrorism and FDI on environmental pollution: Evidence from Afghanistan, Iraq, Nigeria, Pakistan, Philippines, Syria, Somalia, Thailand, and Yemen. Environmental Impact Assessment Review, 81, 106340. DOI: https://doi.org/10.1016/J.EIAR.2019.106340 [in English].
Bothe, M. (2023). Protection of the environment in relation to armed conflict — 50 years of effort, and no end in sight. Environment and Security, 1 (1–2). DOI: https://doi.org/10.1177/27538796231195601 [in English].
Cusato, E., & Jones, E.E.C. (2023). The ‘imbroglio’ of ecocide: A political economic analysis. Leiden Journal of International Law, 37 (1), 42–61. DOI: https://doi.org/10.1017/s0922156523000468 [in English].
Tuchkovenko, Yu., & Stepanenko, S. (2023). Vplyv ruinuvannia hrebli Kakhovskoi HES na ekolohichnyi stan Odeskoho raionu Chornoho moria [The impact of the destruction of the Kakhovka HPP dam on the ecological state of the Odesa region of the Black Sea]. Problemy vodopostachannia, vodovidveden- nia ta hidravliky — Problems of Water Supply, Sewerage, and Hydraulics, 44, 71–80. DOI: https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.44.71-80 [in Ukrainian].
Buniakova, Yu.A., & Rybak, M.O. (2023). Analiz ekoloho-ekonomichnykh naslidkiv viiny v Ukraini [Analysis of the ecological and economic consequences of the war in Ukraine]. Infrastruktura rynku — Infrastruc- ture of the Market, 75, 160–164. DOI: https://doi.org/10.32782/infrastruct75-29 [in Ukrainian].
Koban, L.A., & Pfluger, A. (2022). Per- and polyfluoroalkyl substances (PFAS) exposure through muni- tions in Russia–Ukraine conflict. Integrated Environmental Assessment and Management, 19 (2), 376–381. DOI: https://doi.org/10.1002/ieam.4672 [in English].
Buglak, O.V., Boiko, K.Y., & Lunova, O.V. (2019). Zbroynyi konflikt yak faktor ekolohichnoho ryzyku na obiektakh vodopostachannia na skhodi Ukrainy (na prykladi kanalu “Siverskyi Donets – Donbas” KP “Kompanіya 'Voda Donbasu'”) [Armed conflict as an environmental risk factor at water supply facilities in eastern ukraine (case study of “Voda Donbassa” utility company’s Siverskyi Donets – Donbas canal)]. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia — Ecological Safety and Natural Resource Management, 31 (3), 23–32. DOI: https://doi.org/10.32347/2411-4049.2019.3.23-32 [in Ukrainian].
Zharova, L., Kinash, A., & Buriak, G. S. (2023). Problems of assessing the consequences of modern military man-made disasters. Business, Economics, Sustainability, Leadership and Innovation, 10, 22–29. DOI: https://doi.org/10.37659/2663-5070-2023-10-22-29 [in English].
World Bank (2023). Ukraine rapid damage and needs assessment: February 2022 – February 2023. World Bank Group. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177- f03c0ab180057556615497.pdf [in English].
Kowalska, S. (2023). Ecocídio: uma ameaça ao tecido biológico e à segurança ecológica. Veredas do Direi to — Direito Ambiental e Desenvolvimento Sustentável, 20. DOI: https://doi.org/10.18623/rvd.v20.2416 [in Spanish]
Baik, O. (2023). Mizhnarodni ta natsionalni pravovi pidkhody shchodo vidshkoduvannia ekolohichnykh zbytkiv, zavdanykh voiennymy diiamy. [International and national legal approaches to compensation for environmental damage caused by military actions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo Ukrainy — Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series, 4, 123–139. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.78.1.55 [in Ukrainian].
Coccia, M. (2020). Critical Decisions in Crisis Management: Rational Strategies of Decision Making. Journal of Economics Library, 7 (2), 81–96. DOI: https://doi.org /10.1453/jel.v7i2.2049 [in English].
Flori, M. (2023). Approaching a sustainable vector model for environmental crisis management. DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-2899066/v1 [in English].
Tang, L., Fan, B., Li, C., & Zhao, G. (2022). Empirical Evaluation of the Environmental Emergency Man- agement Capability of Local Governments in China. Sustainability, 14 (11), Article 6760. DOI: https://doi.org/10.3390/su14116760 [in English].
Kaul, V. (2017). Environmental Crisis and the Role of Media. International Journal of Trend in Scientific Research and Development, 1 (4). DOI: https://doi.org/10.31142/ijtsrd2217 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
