СУЧАСНИЙ СТАН ЗАБРУДНЕННЯ ЛАНДШАФТІВ ТА ОПРОМІНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В ГУМІДНІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ

Анотація

Здійснено оцінку довготривалого впливу традиційної органо-мінеральної системи удобрення зерно-картопляної сівозміни на радіоактивне забруднення осушуваного дерново-підзолистого ґрунту і накопичення радіонуклідів у рослинній продукції порівняно з лісовими насадженнями і перелогом. Встановлено рівні опромінення різних груп населення на забруднених територіях гумідної зони України за нинішньої радіоекологічної ситуації в регіоні. Порівняння активності радіації на перелозі і в лісі з полями дослідного господарства на фоні органо-мінеральної системи удобрення засвідчило, що в середньому у сівозміні в шарі 0–10 см вона була в 2,5 раза нижчою, ніж на перелозі. Однак у шарі 10–20 см рівень радіоактивності у ґрунті дослідного господарства був значно вищим, ніж у лісі і на перелозі, що зумовлено переміщенням унаслідок обробітку ґрунту значної кількості радіонуклідів у нижню частину розпушуваного шару. Проведені дослідження свідчать, що і у віддалений період після аварії на ЧАЕС в умовах Північного Полісся за високого рівня радіації майже неможливо використовувати в їжу дари лісу. Іншим важливим завданням дослідження було визначити нинішні рівні активності випромінювання у людей різного віку і професійної зайнятості, дітей дошкільних закладів та шкіл, які мешкають у зоні Північного Полісся Житомирської обл. Визначення активності випромінювання у дітей дошкільного віку засвідчило, що із 96 дітей у 68-ми не визначено випромінювання, а у 26 дітей радіоактивність була в межах 0,009–0,096 і у однієї дитини — 0,136 мЗв. Визначення динаміки активності радіоактивного випромінювання у школярів засвідчило, що за зміни режиму і раціону харчування активність випромінювання порівняно з дітьми садочків зросла з 0,012 до 0,112 мЗв, тобто майже в 10 разів. Особливо високою активність радіоактивного випромінювання була у першокласників. Середня активність була зафіксована у 37 учнів — 0,133 мЗв, що було вище на 18%, ніж у середньому для школи. Чіткої залежності активності випромінювання від віку школярів не визначено — вона була у межах 9–12% від максимально допустимого випромінювання 1 мЗв. Дослідження активності випромінювання у працівників з різною професійною зайнятістю засвідчило, що у 293 осіб середня активність випромінювання становила 0,083 мЗв, що у 7 разів нижче порівняно з дітьми дошкільного віку та у 1,3 раза — ніж у середньому у школярів. Незважаючи на те, що з плином часу відбулось зниження рівня радіологічної активності, екологічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях залишається складною. Але, на жаль, мусимо констатувати, що фінансування державної програми «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення» наразі призупинено.