Агроекологічне обґрунтування ефективності застосування мікробних біопрепаратів у посівах пшениці озимої в контексті збереження стійкості ґрунтів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2026.359986

Ключові слова:

зернові культури, біологічні препарати, урожайність, технології вирощування, агрозаходи, педосфера, збереження

Анотація

Зважаючи на важливість екологізації технологій вирощування озимої пшениці, досягнення подальшого зростання продуктивності її посівів стає надзвичайно складним завданням. У зв’язку із цим головна мета роботи полягала у визначенні агроекологічної ефективності використання біопрепаратів у посівах озимої пшениці для підвищення її врожайності та покращення стабільності ґрунтового середовища. Досліджували ефективність біопрепаратів серії Біонорма, спеціалізованих на стимулюванні росту: Біонорма Азот (5 л/га), Біонорма Фосфор (5 л/га) і Біонорма Антистрес (5 л/га), порівняно з традиційним мінеральним удобренням (N150Р50К50, N150 та Р50). Основну увагу приділяли їхньому впливу на врожайність озимої пшениці сорту РЖТ Реформ і стан ґрунту в агроекологічному контексті протягом 2022–2024 років. Препарати Біонорма вносили в ґрунт методом обприскування під час передпосівної культивації. Норма витрати робочої рідини становила 200 л/га. Застосування біопрепаратів серії Біонорма може стати реальною альтернативою мінеральним добривам при вирощуванні озимої пшениці. Вони не тільки сприяють підвищенню врожайності зерна, а й позитивно впливають на агроекологічний стан ґрунту. Зокрема, комбінація препаратів Біонорма Азот, Біонорма Фосфор і Біонорма Антистрес дає змогу збільшити врожайність зерна на 13,2% порівняно з варіантами без застосування добрив. Крім того, використання цих біопрепаратів сприяє зростанню вмісту лужногідролізованого азоту в ґрунті на 5 мг/кг порівняно з контрольним варіантом, а вміст рухомого фосфору збільшується на 8 мг/кг (порівняно з контролем) і на 2 мг/кг (порівняно з варіантом із мінеральним удобренням Р50). Спостерігається зменшення концентрації токсичних елементів у ґрунті: рухомих форм свинцю — на 0,26 мг/кг порівняно з контролем і на 0,39 мг/кг порівняно з варіантом із мінеральним удобренням N150; кадмію — на 0,05 мг/кг і 0,08 мг/кг; міді — на 0,13 мг/кг і 0,22 мг/кг; цинку — на 0,11 мг/кг і 0,13 мг/кг відповідно. Дослідження також підтверджують позитивний вплив комплексу біопрепаратів на оптимізацію кислотно-лужного балансу (рН) ґрунтового розчину. Рівень рН підвищується на 0,08 од. порівняно з контролем і на 0,13 од. порівняно з варіантом із застосуванням N150. Водночас відзначено зниження гідролітичної кислотності ґрунту на 0,05 мг-екв/100 г порівняно з контролем і на 0,27 мг-екв/100 г порівняно з варіантом із внесенням азотного мінерального добрива N150.

Посилання

  1. Ткачук, О. П. (2022). Еколого-економічна та біоенергетична оцінка технологій вирощування пшениці озимої після бобових багаторічних трав. Зернові культури, 6(1), 124–132. doi: 10.31867/2523-4544/0215
  2. Шкатула, Ю. М., & Мандрик, Ю. Ю. (2024). Формування урожайності зерна пшениці озимої залежно від хімічних заходів. Аграрні інновації, 26, 132–137. doi: 10.32848/agrar.innov.2024.26.19
  3. Яковець, Л. А. (2022). Дослідження впливу кліматичних змін та застосування добрив на інтенсивність накопичення нітратів в рослинах пшениці озимої. Сільське господарство та лісівництво, 2(25), 217–226. doi: 10.37128/2707-5826-2022-2-17
  4. Пінчук, Н. В., Вергелес, П. М., Коваленко, Т. М., & Амонс, С. Е. (2022). Ефективність застосування біопрепаратів у посівах пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу. Сільське господарство та лісівництво, 1(24), 96–113. doi: 10.37128/2707-5826-2022-1-7
  5. Мазур, В. А., Панцирева, Г. В., & Копитчук, Ю. М. (2020). Збереження родючості ґрунту за раціонального використання системи удобрення і норми висіву озимої пшениці. Сільське господарство та лісівництво, 2(17), 5–14. doi: 10.37128/2707-5826-2020-2-1
  6. Поліщук, М. І. (2018). Формування продуктивності пшениці озимої залежно від застосування мінеральних добрив та бактеріальних препаратів в умовах Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво, 9, 29–40.
  7. Господаренко, Г. М., Рябовол, Я. С., Черно, О. Д., Любич, В. В., & Крижанівський, В. Г. (2020). Ріст і розвиток пшениці озимої у весняно-літній період вегетації залежно від умов мінерального живлення в Правобережному Лісостепу України. Вісник Уманського національного університету садівництва, 2, 3–8. doi: 10.31395/2310-0478-2020-2-3-8
  8. Базалій, В. В., Домарацький, Є. О., Пічура, В. І., & Домарацький, О. О. (2014). Екологізація технології вирощування озимої пшениці в зоні південного Степу України. Херсон.
  9. Ярошенко, С. С. (2018). Вплив мінеральних добрив і біопрепаратів на формування зернової продуктивності пшениці озимої в північному Степу України. Зернові культури, 2(2), 245–251. doi: 10.31867/2523-4544/0032
  10. Дубицький, О. Л. (2015). Урожайність і якість зерна озимої пшениці за біологізованих систем удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 57, 81–86.
  11. Сметанко, О. В., Бурикіна, С. І., & Кривенко, А. І. (2018). Вплив елементів біологізації вирощування озимої пшениці на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки, 8(785), 33–37. doi: 10.31073/agrovisnyk201808-05
  12. Шевченко, І. П. (2015). Особливості агротехнології вирощування пшениці озимої в системі ґрунтозахисного біологічного землеробства Лісостепу. Корми і кормовиробництво, 81, 125–131.
  13. Грицаєнко, З. М., Грицаєнко, А. О., & Карпенко, В. П. (2003). Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: ЗАТ “Нічлава”

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-17

Номер

№ 1 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).