Про зв’язок сучасних геодинамічних процесів у карбонатних породах з тектонічною активізацією Петрівсько-Кремінського розлому
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2017-46-07Ключові слова:
розлом, геодинамічні процеси, флюїдодинамічна система, тепломасоперенесення, гідрогеохімічні аномалії, тектонічна активізація, брахіантикліналь, карбонатні породи, суфозія, карстАнотація
Розглянуто зв’язок сучасних геодинамічних процесів у карбонатних породах з тектонічною активізацією Петрівсько-Кремінського розлому. Наголошено, що глибинні розломи регіону є каналами висхідного руху потоків тепломасоперенесення. Розвантаження вод глибокого формування та ендогенних флюїдів у зоні Петрівсько-Кремінського та інших розломів є наслідком тепломасоперенесення, що відбувається через рухи літосферних блоків Донецької складчастої споруди.
Сучасний напружений динамічний стан геологічної системи проявляється у постійному здійманні висячого крила Святогірської брахіантикліналі зі швидкістю 1,3-2,5 мм/рік. Землетруси з глибиною вогнища ~10 км пов’язані з періодичною релаксацією геодинамічних напруг у архей-протерозойському комплексі фундаменту по древньому геологічно закритому субмеридіональному розлому, що перетинається у межах Святогірської структури з Петрівсько-Кремінським розломом. Новітньо-сучасна тектонічна активізація останнього проявляється і у формуванні гіпогенних гідрогеохімічних аномалій, що супроводжується гідрогеохімічною інверсією. Підземні води тут мають лужну реакцію (pH до 8,2), підвищену температуру (19-27 ºС) в інтервалі 0-300 м та високі вмісти гіпогенних мікроелементів, серед яких особливе місце займає двооксид вуглецю.
Присутність СО2 збільшує агресивність підземних вод щодо карбонатних порід, наслідком чого є такий хімічний геодинамічний процес, як карст. Окрім того, аномальні фізико-хімічні властивості підземних вод обумовлюють і суфозійні процеси у мергельно-крейдяній товщі порід. З цими геодинамічними процесами пов’язані геологічні ризики для будівель та споруд Святогірського монастиря.
Посилання
1. Belokon', V. G. (1968). Neotektonicheskie dvizhenija v Donbasse i ih svjaz' so strukturnymi jelementami. V kn. “Materialy po geologii Doneckogo bassejna”. M., Nauka, 11–15.
2. Belokon', V. G. (1981). O glubinnom istochnike jenergii ugleobrazovanija formacii Doneckogo bassejna. Geologicheskij zhurnal, 41, 6, 88–99.
3. Belokon', V. G. (1984). Bassejn r. Severskij Donec kak geodinamicheskaja sistema, otrazhajushhaja processy bol'shih glubin. Geologicheskij zhurnal, 34, 5, 11–27.
4. Beskrovnyj, N. S., Kudrjavceva, E. I., Lobkov, V. A. (1975). Izotopnyj sostav ugleroda prirodnyh gazov Kamchatki. Geohimija, 11, 1660–1667.
5. Garrels, R. M., Krajst, Ch. L. (1968). Rastvory, mineraly, ravnovesija. M., Mir, 368.
6. Degens, Je. T. (1974). Biogeohimija ustojchivyh izotopov ugleroda. V kn. “Organicheskaja geohimija”. L., 207–226.
7. Kaljuzhnyj, V. A. (1978). Sovremennoe sostojanie problemy «Uglerod i ego soedinenija v jendogennyh processah mineraloobrazovanija (po vkljuchenijam v mineralah). V sb. «Uglerod i ego soedinenija v jendogennyh processah mineraloobrazovanija (po dannym izuchenija fljuidnyh vkljuchenij v mineralah»)». K., Naukova dumka, 3–16.
8. Kissin, I. G., Pahomov, S. I. (1969). K geohimii uglekisloty v glubokih zonah podzemnoj gidrosfery. Geohimija, 4, 460–471.
9. Konashov, V. G. (1983). Mezozojskij jetap tektogeneza v Doneckom bassejne. Geologicheskij zhurnal, 3, 96–102.
10. Lazarenko, E. K., Panov, B. S., Pavlishin, V. I. (1975). Mineralogija Doneckogo bassejna, ІІ. K., Naukova dumka, 502.
11. Lushhik, A. V., Lisichenko, G. V., Jakovlev, E. O. (1988). Formirovanie rezhima podzemnyh vod v rajonah razvitija aktivnyh geodinamicheskih processov. K., Naukova dumka, 164.
12. Mejson, B. (1971). Osnovy geohimii, M., Nedra, 312.
13. Naboko, S. I. (1980). Metallonosnost' sovremennyh gidroterm v oblastjah tektonomagmaticheskoj aktivizacii. M., Nauka, 199.
14. Nacіonal'nij atlas Ukraїni (2009). K., DNVC «Kartografіja», 440.
15. Skarzhinskij, V. I. (1973). Endogennaja metallogenija Donbassa. K., Naukova dumka, 203.
16. Sokolov, D. S. (1962). Osnovnye uslovija razvitija karsta. M., Gosgeoltehizdat, 321.
17. Sukhov, V. V. (2012). O rezul'tatah jeksperimentov po izucheniju vlijanija processov zamerzanija i tajanija kapilljarnyh i treshhinnyh vod na gornye porody. Materіali nauk.-prakt. konf. «Regіon – 2012. Strategіja optimal'nogo rozvitku». Harkіv, 309–312.
18. Sukhov, V. V., Sujarko, V. G., Serdjukova, O. O. (2015). Gіdrogeologіchnі osoblivostі karbonatnogo karstu. Science Rise, 7/1 (12), 23–27.
19. Sujarko, A. V. (1968). Rol' zon razgruzki glubinnyh vod v vyjasnenii prirody geotermicheskih anomalij i rudnoj mineralizacii v Zapadnom Donbasse. ІІ geol. konferencija «Stepanovskie chtenija». Artemovsk, 161–163.
20. Sujarko, V. G. (1984). Osobennosti formirovanija vertikal'noj gidrogeohimicheskoj zonal'nosti v mezozojskih strukturah Doneckogo progiba. Geologicheskij zhurnal, 44, 1, 127–130.
21. Sujarko, V. G. (2006). Geohimija podzemnyh vod vostochnoj chasti Dneprovsko-Doneckogo avlakogena. Har'kov, KhNU imeni V. N. Karazina, 225.
22. Sujarko, V. G., Sukhov, V. V. (2015). Konceptual'na sinergetichna geologo-gіdrogeologіchna model' rozvitku sufozії ta karstu u karbonatnih porodah na teritorії Svjatogіrs'kogo monastirja. Vіsnyk KhNU іmenі V. N. Karazіna, serіja «Geologіja. Geografіja. Ekologіja», 1157, 63–68.
23. Fil'kin, V. A. (1986). Opyt sostavlenija karty sovremennyh dvizhenij zemnoj kory po territorii Donbassa. Sovremennye dvizhenija zemnoj kory. K., Naukova dumka, 216–221.
24. Fournier, F. (1960). Climatel erosion. Press Universitaries de France. Paris, 120.
25. Sukhov, Valeriy (2015). Forecast of potential natural risks for the historical and architectural sights of the Holy Mountains Lavra (Sviatohirsk Monastery).Young Scientist USA, 4. Lulu, USA, 126-130.
26. Wiebe, R., Gaddy, V. L. (1940). The solubility of carbon dioxide in water at various temperature from 12 to 40o and at pressures to 500 atmospheres. Critical phenomena. J. Am. Ckem. Soc., 62, 815–817.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Валерій Васильович Сухов, Василь Григорович Суярко, Олександр Володимирович Чуєнко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
