Узгодженість розвитку геоекологічної ситуації в містах і районах Дніпропетровської області
Ключові слова:
геоекологічна ситуація, соціогеосістема, вектор розвитку, моделювання, порівняльно-географічний аналіз, порівняльно-історичний аналіз, динаміка розвиткуАнотація
Розглядається узгодженість траєкторій розвитку геоекологічної ситуації в містах і районах Дніпропетровської області. Для порівняльного аналізу використовується метод моделювання траєкторії розвитку соціогеопроцеса в нормованому багатовимірному просторі ознак. У результаті порівняння напрями векторів розвитку геоекологічної ситуації показано, що всі соціогеосістеми істотно диференційовані за рівнем узгодженості траєкторій, а також проявляється тенденція зменшення узгодженості траєкторій у часі, що пояснюється дестабілізуючим впливом світової фінансово-економічної кризи.
Посилання
Nyemets', K.A., Nyemets', L.M. (2013). Prostorovyy analiz u suspil'niy heohrafiyi: novi pidkhody, metody, modeli. Monohrafiya. Kharkiv: Kharkivs'kyy natsional'nyy universytet imeni V.N. Karazina, 228 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 В. В. Грушка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
