Застосування методології оцінки геоекологічної вразливості для попередження надзвичайних ситуацій

Автор(и)

  • I. G. Chervanyov Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
  • Ye. O. Varyvoda Національний університет цивільного захисту України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-42-26

Ключові слова:

надзвичайні ситуації, геосистема, геоекологічна вразливість, вплив, навколишнє середовище

Анотація

Проаналізовані передумови впровадження сучасного методологічного підходу оцінки геоекологічної вразливості в якості інструменту попередження надзвичайних ситуації (НС). Розглянуто поняття «вразливості» в контексті геоекологічного підходу. Виявлено, що практична реалізація підходів до оцінки впливу надзвичайних ситуацій на довкілля, яка є на сьогодні в Україні, не відповідає світовій практиці забезпечення системи превентивної безпеки, заснованої на виявленні, оцінці і моніторингу факторів ризику  та покращення системи раннього попередження. Імпульсом для розвитку даного напрямку може служити розробка і впровадження методології оцінювання геоекологічної вразливості до НС. Зіставлення характерних особливостей понять «вразливість», «надзвичайна ситуація» і «ландшафт» дозволяє припустити, що адаптація концепції оцінки вразливості в Україні може ефективно вирішуватися шляхом застосування інструментарію конструктивно-географічних досліджень. Впровадження методології оцінки геоекологічної вразливості забезпечить перехід на якісно новий рівень управління попередженням, пом'якшення ризиків і наслідків НС,за рахунок переходу від моделі, заснованої на зборі, документуванні та узагальненні даних про НС до аналізу геоекологічних передумов їх виникнення, виявлення природних механізмів саморегуляції, розробці превентивних управлінських рішень на основі типології ландшафтних комплексів за ступенем природної та техногенної небезпеки виникнення НС.

Біографії авторів

I. G. Chervanyov, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

доктор технических наук, профессор

Ye. O. Varyvoda, Національний університет цивільного захисту України

К. геогр. н., доцент

Посилання

Adger, W. (2006). Vulnerability. Global Environmental Change, 16(3), 268-281.

Alexander, D., Birkmann, J. and Kienberger, S. (n.d.). (2014). Assessment of vulnerability to natural hazards.

Bankoff, G., Frerks, G. and Hilhorst, D. (2004). Mapping Vulnerability. London: Earthscan.

Bagrov, N., Rudenko, L., and Chervanyov, I. (2012). The “new” Geography of the Information age: the Ukrainian realizes and trends. Geography, Ecology and Environment, RAN, Moscow.

Birkmann, J. (2013). Measuring vulnerability to natural hazards. Tokyo: United Nations University Press.

Bokov, V. (2005). Jekogeodinamika Krymskogo regiona: konceptual'nye podhody. Geopolitika i jekogeodinamika regionov, (5), 7-11.

Cardona, O. (2004). The need for rethinking the concepts of vulnerability and risk from a holistic perspective: a necessary review and criticism for effective risk management. In: Mapping Vulnerability: Disasters, Development and People, London: Earthscan, 37-51.

Cardona, O. (2011). Disaster risk and vulnerability: Notions and measurement of human and environmental insecurity. In: Coping with Global Environmental Change, Disasters and Security – Threats, Challenges, Vulnerabilities and Risks, Berlin: Springer, 107-122.

Chervanev, I. (2000). Perspektiva ocenki vozdejstvija na okruzhajushhuju sredu s uchetom spontannyh processov samoorganizacii (v regional'nom aspekte stran ChJeS). Chrezvychajnye situacii: preduprezhdenie i likvidacija posledstvi, Har'kov, 159-160.

Green, C. (2004). The evaluation of vulnerability to flooding. Disaster Prevention and management, 13(4), 323-329.

Luers, L. (2005). The surface of vulnerability: an analytical framework for examining environmental change. Global Environmental Change, 15, 214-223.

Mamaev, Ju. (1996). Voprosy metodologii v ocenke ustojchivosti territorij. Geojekologija, (2), 17-18.

Mjagkov, S. (1995). Geografija prirodnogo riska. Moscow: Izd-vo Mosk. Un-ta.

Puzachenko, Yu. et al. (1991). Geograficheskie osnovy preduprezhdenija i likvidacii posledstvij prirodno-tehnogennyh katastrof. Izvestija AN SSSR, (6), 40.

Schneiderbauer, S. and Ehrlich, D. (2004). Risk, hazard and people’s vulnerability to natural hazards: A review of definitions, concepts and data. European Commission-Joint Research Centre (EC-JRC). Brussels.

Unisdr.org, (2014). Hyogo Framework for Action 2005-2015: Building the resilience of nations and communities to disasters - full text - UNISDR. [online] Available at: http://www.unisdr.org/we/inform/publications/1037 [Accessed 24 Dec. 2014].

Vogel, C. and O’Brein, K. (2004). Vulnerability and Global Environmental Change: Rhetoric and Reality. AVISO – Information Bulletin on Global Environmental Change and Human Security.

Voloshyn, S. et al. (2010). Social'no-ekonomichnyj analiz nadzvychajnyh sytuacij pryrodnogo ta tehnogennogo harakteru. Simferopol': RVPS Ukrai'ny NAN Ukrai'ny.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-04

Номер

Розділ

Екологія