ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ СИНІЙСЬКОЇ СИСТЕМИ СИЧУАНЬСКОГО БАСЕЙНУ НА ПІВДНІ КИТАЮ

Автор(и)

  • V. N. Pribilova Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
  • Khou Chunsian Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Китай

DOI:

https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-43-12

Ключові слова:

перспективи нафтогазоносності, Китай, Сичуаньський басейн, Синійська система, продуктивні горизонти, нафтогенеруюча товща, розвідувальні свердловини, перспективні райони, колекторські властивості порід, структурні пастки

Анотація

У статті дана оцінка перспектив нафтогазоносності Синійської системи Сичуаньського басейну. Найбільший інтерес в Китаї представляють два великих осадових басейни – Сичуаньський басейн на півдні і Таримський басейн на заході. Ці два басейни, що включають потужні товщі багатих органічною речовиною сланців, поширені на великих площах і мають хороші колекторські властивості для розробки. Зроблено аналіз значень попередніх досліджень щодо перспективності даної території на нафтогазоносність. В останні роки в цьому розрізі був проведений системний аналіз фаціальних відкладень Синійської системи, нафтоматеринськіх порід і аналіз умов накопичення нафти і газу. Завдяки цьому оптимально обрані чотири сприятливих розвідувальних перспективних райони, в тому числі і район палеовиступу Лешань-Луннюйсі, який є сприятливим перспективним розвідувальним районом Синійської системи Сичуаньського басейну. У результаті аналізу нафтогазоносності Сичуаньського басейну було встановлено, що розвиваються 3 великих палеовиступи: палеовиступ Лешань-Луннюйсі Каледонського періоду, палеовиступ Лучжоу Індокитайського періоду і палеовиступ Кайцзян Індокитайского періоду. Ці 3 палеовиступи мають велике значення для нафтогазової акумуляції та накопичення нафти і газу в Сичуанському басейні. У 90% областей в центральній частині басейну, головним чином, розвинуті обмежені платформні фації, представлені субфаціями внутрішньоплатформних мілин і субфаціямі доломітних плато.

Біографії авторів

V. N. Pribilova, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кандидат геологічних наук, доцент

Khou Chunsian, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

аспірант

Посилання

Aksel'rod, S., Basin, Ja. Gaz iz glinistyh slancev i ego mesto v jenergetike budushhego. Available at: http://www.russianscientists.org/.../Akselrod_Basin_Gas.

Basniev K.S., Suhonosenko A.L. (2010). Perspektivy osvoenija resursov gazogidratnyh mestorozhdenij. Gazovaja promyshlennost', 22–23.

Bi Jan'pjen, Chjen' Jun'lin, Tjan' Bo (1997). Mestorozhdenie Gudao. Krupnye neftjanye mestorozhdenija kontinental'nyh facij Kitaja. Pekin, Izd-vo neftjanaja promyshlennost', 646-657.

Van Cze, Guan' Djefan' i dr. (1999). Issledovanie modeli generacii, migracii i akkumuljacii nefti i gaza. Pekin, Izd-vo neftjanaja promyshlennost'.

Gun Czajshjen i dr. (1997). Krupnye neftegazovye mestorozhdenija na shel'fe Kitaja. Pekin, Izd-vo neftjanaja promyshlennost'.

Daj Czin'sin i dr. (1997). Uslovija formirovanija i zakonomernosti raspredelenija krupnyh i srednih gazovyh mestorozhdenij Kitaja. Pekin, Izd-vo geologija.

Kushkina, K.S. (2012). Pljusy i minusy: o perspektivah i problemah razrabotki slancevyh zalezhej v Kitae. Oil and Gas Journal Russia, 03(58).

Li Sjaodi, Chzhan Guanja, Tjan' Czoczi i dr. (2000). Neftegazonosnaja sistema i zakonomernosti raspredelenija nefti i gaza Tarimskogo bassejna. Izd-vo geologija.

Lju Hjefu (1983). Analiz geodinamicheskoj sredy neftegazonosnyh bassejnov. Chzhu Sja, Tektonika i jevoljucija mezo-kajnozojskih bassejnov Kitaja. Pekin: izd-vo nauka, 11-19.

Lju Hjefu (1994). Tektonicheskaja forma rampovoj sistemy i jevoljucija forlandovogo bassejna gory Lunmjen' zapadnoj chasti provincii Sychuan'. Bjulleten' geologii, 68(2), 101-108.

Lju Shugjen' (1996). Sychuan'skoe dvizhenie» forlandovogo bassejna zapadnoj chasti provincii Sychuan' i ego otnoshenie k UV. Geologija nefti i gaza, 17(4), 276-280.

Lju Shugjen' (1995). Formirovanie i jevoljucija pozdnetriasovogo forlandovogo bassejna zapadnoj chasti provincii Sychuan'. Gazovaja promyshlennost', 15(2), 1-15.

Prognoz razvitija mirovoj jenergetiki do 2040 goda (2013). Ros. akad. nauk, In-t jenergeticheskih issledovanij, M., 215.

Sun' Czjachzhjen' (1991). Tipy nadvigovyh razryvov forlandovyh bassejnov i ih mehanizm formirovanija - na primer zapadnoj okrainy bassejna Ordos i severnoj okrainy bassejna Tarim. Geologija nefti i gaza, 12(4), 406-415.

Hu Guancan', Su Zhaosjan (1997). Kamennougol'noe gazovoe mestorozhdenie krutopadajushhej struktury vostochnoj chasti provincii Sychuan' Kitaja. Pekin, Izd-vo neftjanaja promyshlennost'.

Hu Czjan'i, Sjuj Shubao i dr. (1990). Tipy zalezhej UV osadochnyh bassejnov Kitaja i ih geneticheskie harakteristiki. Sbornik statej po izucheniju zalezhej UV Kitaja. Pekin, Izd-vo neftjanaja promyshlennost', 27-42.

Hu Czjan'i, Chzhao Vjenchzhi (1997). Ispol'zovanie i prodvizhenie neftegazosnyh sistem v Kitae. Pekin, Izd-vo neftjanaja promyshlennost', 9-2.

Chzhan Houfu, Czin' Chzhiczjun' (2000). Sostojanie i perspektiva issledovanija migracii UV v Kitae. Bjulleten' neftjanogo universiteta, 24(4), 1-3.

Aloulou Fawzi (2012). The Potential for Shale Gas in China. Council on Foreign Relations, April 13, Washington, DC, USA.

Shele Gas: A Global Resorce (2011). Oilfield Review. Autumn, 23, 3.

Stevens P. (2010). The «Shale Gas Revolution»: Hype and Reality. A Chatham House Report, September 2010. London, Chatham House.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-20

Номер

№ 43 (2015)

Розділ

Геологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 V. N. Pribilova, Khou Chunsian

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).