ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ МІГРАЦІЇ ІОНІВ ВАЖКИХ І РІДКІСНИХ МЕТАЛІВ В ГРУНТАХ В ЗОНІ РОЗМІЩЕННЯ НАКОПИЧУВАЧІВ ЗОЛОШЛАКОВ ВУГІЛЬНИХ ТЕС
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2015-43-29Ключові слова:
відходи твердопаливних ТЕС, золошлаки, міграція елементів в ґрунтах, важкі і рідкісні метали, тверде паливо, вугілляАнотація
Стаття присвячена особливостям процесів міграції іонів важких і рідкісних металів у ґрунтах в зоні розміщення золошлакових відходів (ЗШО) вугільних ТЕС України. Проведений аналіз статистичних даних використання різних видів палива в Україні. Описаний досвід утилізації ЗШО в країнах Євросоюзу. Визначено, що для видобутку з ЗШО цінних компонентів необхідно знати їх хімічний і фазово–мінералогічний склад, який, у свою чергу, визначається складом мінеральної частини вихідного палива і способом його спалювання. Розглянуто основні властивості ЗШО твердопаливних ТЕС і шляхи міграції сполук важких і рідкісних металів у ґрунтах в районах їх розміщення за результатами авторських досліджень. Описано різні види поглинальної здатності ґрунтів. Виявлено та описано основні шляхи міграції сполук ТРМ з терикону ЗШО в ґрунт. Узагальнено досвід використання доменних шлаків, паливних ЗШО і відходів вуглевидобутку як техногенної сировини при виробництві в'яжучих речовин, бетонів, і в дорожньому будівництві.
Посилання
Varlamov, G. B., Ljubchick, G. M., Malyarenko, V. A. (2003). Teploenergetuchni ustanovky ta ekologichni aspekty vurobnuchtva energii. Kyiv, Ukraine: PolItehnIka, 228.
Kasimov, A. M. (2005). Othodyi gorno-metallurgicheskogo kompleksa-potentsialnaya syirevaya baza razvitiya proizvodstva redkih i tyazhelyih metallov. Easten-European Journal of Enterprise Technologies, 4/2(16), 147-150.
Kasimov, A. M., Semenov, V. T., Romanovskiy, A. A. (2007). Tehnologii i oborudovanie. Kharkov, Ukrain: HNAGH, 411.
Kraynyuk, E. V. (2004). Stroitelstvo avtomobilnyih dorog pri bezopasnom ispolzovanii fosfogipsa i zoloshlakov TES. HNADU, Kharkov, 39.
Kasimov, A. M., Tovazhnyanskiy, L. L., Toshinskiy, V. I., Stalinskiy, D. V. (2009). Upravlenie opasnyimi promyishlennyimi othodami. Sovremennyie problemyi i resheniya. Kharkov, Ukraine : Izd. Dom NTU «HPI», 512.
Udalov, I. V. (2012). OtsInka vplivu vuglevidobuvnih pIdpriEmstv na stan GruntIv LuganskoYi oblastI. Naukoviy zhurnal. «GeologIya I geohImIya goryuchih kopalin», 1-2 (158-159), 102-110.
Seminozhenko, V. P., Stalinskiy, D. V., Kasimov, A. M. (2011). Promyishlennyie othodyi: problemyi i puti resheniya. Kharkov, Industry, 510.
Panteleev, V. G., Larina E. A., Melentev V. A. (1985). Sostav i svoystva zolyi i shlaka TES. Lvov, Energoatomizdat. Leningradskoe otd, 288.
Atabekyan, T. V., Eremenko G. K. (1996). Formyi nahozhdeniya toksichnyih metallov v zagryaznennyih pochvah Donetsko-Makeevskoy i promyishlenno-gorodskoy aglomeratsii. 1996 mezhdunarodn. nauchn-prakt. konfer. Ekologicheskie aspektyi zagryazneniya okruzhayuschey sredyi. (Kiev), 24–25.
Kasimov, A. M., Romanovskiy, A. A. (2004). Puti sokrascheniya uscherba okruzhayuschey srede pri razmeschenii shlamonakopiteley promyishlennyih predpriyatiy. Zb.nauk. pr. „Problemi ohoroni navkolishnogo seredovischa ta EkologIchnoYi bezpeki”. Kharkiv, Ukraine : Fact, 237–244.
Otraslevaya metodika rascheta kolichestva othodyaschih, ulovlennyih i vyibrasyivaemyih v atmosferu vrednyih veschestv predpriyatiy po dobyiche i pererabotke uglya (1998). Perm : Minugleprom RF, 39.
Kasimov, A. M., Kovalev, A. A., Kovalenko A. M. (2011). Utilizatsiya othodov teplovyih elektrostantsiy Ukrainyi, ispolzuyuschih pyileugolnoe i zhidkoe toplivo. Sb. nauchnyih trudov. Vestn. HNADU, 52, 72-77.
Kasimov, A. M., Kovalev, A. A., Misyura, N. I. (2011). Migratsiya. tyazhelyih i redkih metallov v pochvah v rayone razmescheniya zoloshlakovyih otvalov ugolnyih TES. Ekologiya i promyishlennost 1, 96–101.
Analiz tehnologiy i metodov utilizatsii tvYordyih produktov desulfurizatsii i chastits zolyi.-Ukrainskiy finansovo-promyishlennyiy kontsern "UFPK". Available at : http://www.ufpk.com.ua/files/p3/analiz.html
Chelyadin, L. I., Chelyadin, V. L., Timoshenko, V. Ya. (2006). TehnogennI materIali ta Yih utilizatsiya i vpliv na ekologiyu regionu. Ekologiya dovkillya ta bezpeka zhittediyalnosti 1, 80-86.
Nikitin, A. N., Ermakova, E. V. (2006). Shlamovyie othodyi teplovyih elektrostantsiy-istochniki zagryazneniya atmosfernogo vozduha i potentsialnyie resursyi mineralnogo syirya. Izvestiya TulGU. Seriya Fizika, 6, 96-111.
Sergeev, A. M. (1984). Ispolzovanie v stroitelstve othodov energeticheskoy promyishlennosti.-Kyiv, Ukraine : Builder, 120.
Mironov, A. S. (2009). Zoloshlakovyie othodyi i ih ispolzovanie. Tehnosfernaya i ekologicheskaya bezopasnost. Sb. mater. mezhvuzovskoy studencheskoy nauchno-praktich. konf. Irkutsk, IrGUPS, 66-68.
Solovey, V. V., VorobYova, I. A., Volovina, T. V. (2006). Tehnologiya utilizatsii zoloshlakovyih othodov tvYordotoplivnyih elektrostantsiy. Sotrudnichestvo dlya resheniya problemyi othodov. Materialyi III mezhdunarodnoy konferentsii. Kharkov, 142.
Elinzon, M. P., Vasilkov, S. G. (1980). Toplivosoderzhaschie othodyi promyishlennosti v proizvodstve stroitelnyih materialov. Moskov, Russia : Stroyizdat, 223.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 А. М. Касимов, И. В. Удалов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).