Методологічні засади економічної георгафії (частина 1)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-44-22Ключові слова:
економічна географія, соціальна, соціально-економічна, суспільна географія, взаємозв’язки і впливи, криза географії, дискусія, втрата самостійності, нові дослідженняАнотація
Сьогодні глобальні економічні зміни вимагають вирішувати багато питань, пов’язаних не тільки з удосконаленням новітніх технологій в промисловості, сільському господарстві, але й в соціальній сфері розв’язанні проблем внутрішніх і зовнішніх міграцій населення. Ці питання до 60-х рр. ХХ ст. входили складовою частиною до економічної географії. Економічна географія у цей період досягла значних успіхів, була визнана не тільки у нашій країні, а й за рубежем. Свідченням цього тріумфу були міжнародні наукові конференції та численні публікації. Після тривалої дискусії економічна географія як окрема самостійна наука перестала існувати. Тому постала проблема з’ясування сучасного статусу економічної географії в системі географічних наук, оскільки ця наука, на думку окремих географів, втратила самостійність і стала певним придатком суспільної географії. Насправді вона є самодостатньою наукою. Для доведення цього твердження намічені шляхи подальших досліджень.
Посилання
1. Agranat, G.A. (1997). Geografija i jekonomika: svjazi i zavisimosti (k poiskam putej razvitija jekonomicheskoj geografii) [Geography and Economy: Communication and Dependence (Search of the Ways of Economic Development Geography)]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 6, 13-26.
2. Alaev, Je.B. (1977). Jekonomiko-geograficheskaja terminologija [Economic and Geographic Terminology]. Moscow: Mysl, 199.
3. Alaev, Je.B. (1980). Social’no-jekonomicheskaja geografija: Aktual’nye voprosy razvitija nauki [Socio-Economic Geography: Actual Problems of Development of Science]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 4, 89-94.
4. Annenkov, V.V., Gerasimov, I.P., Minc, A.A. (1972). Jetapy razvitija sovremennoj geografii [Stages of Modern Development Geography]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 3, 90-100.
5. Druzhinin, A.G. (1989). Geografija kul’tury: nekotorye aspekty formirovanija novogo nauchnogo napravlenija [Geography of Culture: Some Aspects of the Formative New Scientific Direction]. Proceedings of the VGO, 121 (4), 307-312.
6. Isachenko, A.G. (1990). Geografija na pereput’e: uroki proshlogo i puti perestrojki [Geography at the Crossroads: Lessons of the Past and Ways of Rebuild]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 2, 127-137.
7. Isachenko, A.G. (1971). O yedinstve geografii [About Unity of Geography]. Proceedings of the VGO, 103 (4), 289-310.
8. Denisov, V. ed. (1987). Istoricheskij materializm kak metodologija poznanija i preobrazovanija obshhestvennoj zhizni [The Historically Materialism as Methodology Cognition and Transformation Social Life] Moscow: Nauka, 284.
9. Kotljakov, V.M. (1990). Geograficheskie aspekty novogo myshlenija [Geographic Aspects of the New Thinking]. Communist, 11, 61-70.
10. Kotljakov, V.M. (1990). Geograficheskaja nauka na poroge 90-h godov [Geographic Science at the Threshold of 90-s]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 4, 5-16.
11. Kotljakov, V.M., Annenkov, V.V. (1989). XXVI Mezhdunarodnyj geograficheskij kongress [XXVI International Congress of Geography]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 1, 7-19.
12. Lavrov, S.B., Agafonov, N.T. (1977). Principial’nye voprosy jekonomicheskoj geografii na XXIII Mezhdunarodnom geograficheskom kongresse [Actaul Problems on Economic Geography at the XXIII International Congress of Geography]. Proceedings of the VGO, 1, 4-7.
13. Lavrov, S.B., Agafonov, N.T. (1974). Teoreticheskie spory i nekotorye nauchno-prakticheskie zadachi jekonomicheskoj geografi [Theoretical Arguments and Some Scientific and Practical Problems of Economic Geography]. Proceedings of the VGO, 2, 148.
14. Lavrov, S.B., Sdasjuk, G.V. (1980). Sovetskaja social’no-jekonomicheskaja geografija: nekotorye aspekty mezhdunarodnogo znachenija [Soviet Socio-Economic Geography: Some Aspects of International Importance]. Regional Economic-Geographical Analysis and Forecasting, Frunze, 11-13.
15. Lenin, V.I. Otnoshenie k burzhuaznym partijam [Attitude to Bourgeois Parties]. PSS, 15, 7-68.
16. Lenin, V.I. O gosudarstve [About the State]. PSS, 39, 368-369.
17. Maksakovskij, V.P. (1998). Geograficheskaja kul’tura: Uchebnoe posobie dlja studentov vuzov [Geographic Culture: Textbook for students]. Moscow: Humanitarian Pub. Center VLADOS, 416.
18. Mashbic, Ja.G. (1990). Tendencii razvitija geograficheskoj mysli [Trends in the Development of Geographical Thought]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 4, 17-27.
19. Mereste, U.I., Nimmik, S. Ja. (1984). Sovremennaja geografija: voprosy teorii [Modern Geography: Theoretical Problems]. Moscow: Mysl, 296.
20. Mukitanov, N.K. (1985). Ot Strabona do nashih dnej [From Strabo to the Today]. Moscow: Mysl, 234.
21. Pokshishevskij, V.V. (1974). O samom glavnom v jekonomicheskoj geografi [On the Most Important in Economic Geography]. Problems of Geography, 95, 25-42.
22. Preobrazhenskij, V.S. (1979). Fenomen geografii (razdum’ja geografa) [Geographical Phenomenon (Thoughts of Geographer)]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Series: Geography, 4, 20-27.
23. Saushkin, Ju.G. (1980). Geograficheskaja nauka v proshlom, nastojashhem, budushhem: Posobije dlja uchititelej [Geographical Sciences in the Past, Present, Future: Textbook for Teacher]. Moscow: Prosveshcheniie, 269.
24. Perspektivy geografii [Prospects of Geography]. (1976). One Hundred Collections «Problems of Geography». Moscow: Mysl, 100, 254.
25. Topchijev, O.H. (2001). Osnovy suspilʹnoji heohrafiji: Navch. Posibnyk [Basis of Social Geography: Manual]. Odesa: Astroprynt, 560.
26. Topchijev, O.H. (2006). Konceptualʹno-ponjattjevyjj aparat i predmetna oblastʹ heohrafiji [Conceptual Apparatus and Subject Area in Geography]. Theoretical and Methodological Problems of Social Geography: Coll. Scien. Works in Honour of Honoured Professor of Lviv Ivan Franko National University Oleh Shablii. Lviv: Pub. Center LNU named by Ivan Franko, 77-84.
27. Shablij, O.I. (2012). Osnovy suspilʹnoji heohrafiji: pidruchnyk dlja studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Basis of Social Geography: Textbook for Students of Higher Education Institutions]. Lviv: LNU named by Ivan Franko, 296.
28. Barans’kij, N.N. ed. (1965). Jekonomicheskaja geografija v SSSR: istorija i sovremennoe razvitie [Economic Geography in the USSR: History and Modern Development]. Moscow: Prosveshcheniie, 653.
29. Gillmor Desmond, A. (1968). Economic Geography: its Scope, Development and Methodology. Geogr. Viewpoint, 1 (5), 251-260. (Ekonomichna heohrafija – jiji zmist, rozvytok i metodolohija).
30. Mazúr, T. (1968). Geography of Today and its Perspective. Geogr. časop., 20 (3), 201-211. (Suchasna heohrafija i jiji perspektyvy).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 B. О. Chernov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
