Екологічна безпека супутньо-пластових вод і одержання йоду
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-45-21Ключові слова:
пласт, вода, йодид-іон, йод, озонування, час, відношенняАнотація
Досліджено одержання йоду з попутно-пластової води газоконденсатного родовища України, різної мінералізації від 10 до 200 г/л. Співвідношення концентрацій йодид-іонов і бромід-іонов у розчинах 1:16. Озонування здійснено у реакторі трубчатого типу, який обладнаний інтенсивним диспергаторм Озон отримано на установці GL 3189. Продуктивность установки 6,63·10-2 м3/год повітря. Концентрація озону 6,28·10-2 г-моль/м3. Одержано залежності зміни ступеня перетворення йодид-іонів в йод від мольно-іонного співвідношення. Встановлено закономірність і знайдено математичну модель, яка дозволяє розраховувати ступінь утворення йоду при зміні мольно-іонного відношення реагентів при різних концентраціях йодид-іонів. Підтверджено, що при вилученні йоду з вод газоконденсатних родовищ озонуванням, швидкість перетворення заліза (ІІ) в залізо (ІІІ) збільшується, що зменшує час підготовки до повернення супутньо-пластових вод в надра глибоких горизонтів. Отримано результати, які можуть бути використано для створення безпечної технології отримання йоду з супутньо-пластових вод.
Посилання
Ksenzenko, W. I., Stasinewich, D. S (1995). Chimija i technologia broma, joda i ich soedineniy [Chemistry and Technology of bromine, iodine and compounds thereof]. Moscow, Chemystry, 299.
Lanina, T. D., Litvinenko, V. I., Varfolom, B. G. (2006). Procesi pererabotki plastovikh vod mestorogdenia uglevodorodov [The processes of formation water processing of hydrocarbons]. Ukhta, UGTU, 172.
Gaev, А. Ya., Khomentovski, А. S., Кarasi, О. I. (1987). Podzemnoe zahoronenie stochnikh vod na predpriyatiyah gazovoi promishlennosti [Underground disposal of waste water in the gas industry enterprises]. L., Nedra, 167.
Kiekpaev, М. А., Ponomareva, P. А., Stroeva, E. V. (15.06.85). Certificate of authorship 1161459, C 01 B 7/14, BI 22. Sposob izvlecheniya ioda (SSSR).
Vlasow, G. A., Buchina, N. D., Buravtseva, G. I., Muchametchina, L. W. (2002). Pat. 2186721 RU, C01B7/14.; declared 22.12.1999; published 12.08.2002. Aviable at: freepftent.ru˃patents/
Isupov, W. K., Galkin, B. Ja., Anisimow, O. P. (1997). The method of iodine from water drilling. Pаt. 2100271 RU, МPК. declared. 12.09.1955: published 27.12.1997. Aviable at: freepatent.ru˃patents/
Pat. USA 4487752. Method for producing iodine or iodine derivatives, MPK C01B7/14; 11.12.84, RGH 1985, 18L29P.
Gogorishvili, P. V. А. s. № 575–45/3387–46 SSSR. Sposob videlenia ioda iz burovih vod [The method of iodine from water drilling], 18.05.45.
Kaut, V. M., Gobov, S. L., Chusova, L. L. (1983). Voprosi khimii i khimicheskoi tehnologii [Questions of chemistry and chemical technology], 70, 88 – 91.
10. Trochimenko, O. M., Zaictev, W. M., Golub, O. A., Ananjewa, W. W. (2008). Ion exchange method iodine extraction from natural brin. Patent of Ukraine 98104 UA С01В7/00. declared 27.06.2008; published. 2012, 8. Aviable at: uapatents.com ˃6-98104.
11. Fedulov, Ju. N., Gukova, N. G., Zorina, A. I., Danilov, V. P. (1998). Pat. 2113402 RU. МPК С01В/14. Method of extracting iodine from solutions. Declared Patent of Russia 03.10.1993; published 20.06.1998.
12. Pilar, E. A., Gusman, M. J., Rodriges, J. M. (2013). Journal of Environmental Science and Technology, 47, 10971-10979.
13. Rip G. Rice (1995). The Jornal of the Swimming Pool and Spc Indastry, 1, 25–44.
14. Shapovalova, E. A. (2013). Razrabotka bezreagentnogo cposoba izvlecheniya i bezopesnoi utilizacii ioda iz podzemnih vod neftedazovih mestorogdeniy [Development reagent-free method for recovering and recycling bezopesnoy iodine from underground water deposits neftedazovyh]. TyumGNGU, Tyumen, 24.
15. Gannotskaya, E. D. (2015). Razrabotka ekologicheski bezopasnoi tehnologii elektrokoagulytsionnoi demineralizatsii neftynih stochnih plastovih vod (na primere mestorogdeniya Dish Krasnodarskogo kraya) [The development of environmentally sound technology electrocoagulation demineralization of oil wastewater reservoir waters on an example of deposits Dysh Krasnodar Territory]. KubGU, Krasnodar, 24.
16. Reznikow, А. А., Mulikovskaja, Е. P., Sokolov, I. Iu. (1970). Analiticheskaay chimia promishltnnih stochnih vod [Methods of analysis of natural waters]. Мoskow, Nedra, 488.
17. Lurye, Yu. Yu. (1984). Analiticheskaja chimia promichlenich stochnich wod [Analytical chemistry and industrial waste water]. Мoskow, Chimia, 448.
18. Actckurin, S V. (2016). Vliyanie razlichnich faktorov na process izvlechtniya bromid- i jodid-ionov iz mineralnich istochnikov [Influence of various factors on the recovery process of bromide and iodide ions from the natural mineral springs]. SGU, Saratov, 24.
19. Granichno dopustimi koncentracii (GDK) ta orientovno bezpechni rivni (OBRD) zabrudniuuchikh rechovin v atmosfernomu povitri naselenih mists (1996). Kiev, 65.
20. Melnik, А. P., Nimets, N. M., Krivulya, S. V. (2016). Chodo vikoristannia suputno-plastovich vod gazokondensatnich rodovish [About the use of reservoir water passing-condensate fields]. Science without borders, 17, 23–29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Н. М. Німець, А. П. Мельник, М. О. Подустов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).