Картографічне моделювання екологічного стану агроекосистем
DOI:
https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-45-22Ключові слова:
геоінформаційне моделювання, ГІС-проекти, цифрова модель рельефу, важкі метали, агроекосистема, полігон, тверді побутові відходиАнотація
Все частіше в географічних та екологічних дослідженнях використовують картографічне і геоінформаційне моделювання не тільки як засіб візуалізації просторово-часової інформації, але і як механізм її аналізу та оцінювання. Особливо цікавим та перспективним є використання моделей, спрямованих на вирішення актуальних екологічних проблем, зокрема трансформації і забруднення природного середовища, розвитку морфодинамічних процесів.
Екологічне картографування є однією зі складових частин інформаційної системи екологічного управління, що ґрунтується на використанні топографічної інформації та спеціальних екологічних карт. До його складу входять способи збору, аналізу та картографічного представлення інформації про стан навколишнього середовища проживання людини та інших біологічних видів і екологічну обстановку. Метою екологічного картографування є аналіз та візуалізація екологічної ситуації та її динаміки, тобто виявлення просторової і часової мінливості факторів природного середовища, які впливають на здоров'я людини і стан екосистеми.
Посилання
Коnоvаlоvа, T. I. (2009). Metodika srednemasshtabnogo kartografirovaniya geosistem. Geodeziya i kartografiya. 3, 15-22.
Koval'chuk, І. P. Andreychuk, Yu. M. (2012). Іnformatsіyne і programne zabezpechennya stvorennya atlasu zemel'nikh resursіv admіnіstrativnogo rayonu. Chasopis kartografіi, 1, 88-101.
Davidchuk V. (2013). Metodi landshaftnogo kartografuvannya z vikoristannyam GІS ta іnshikh komp'yuternikh tekhnologіy. Vіsnik L'vіv. un-tu. L'viv, 31, 263-270.
Bіlets'ka, V. A., Yatsechko N. E., Pavlichenko A. V. (2013). Doslіdzhennya protsesіv transformatsіy vodorozchinnikh form vazhkikh metalіv pri detoksikatsіy promislovikh vіdkhodіv prirodnimi sorbentami. Aviable at: http://rr.nmu.org.ua/pdf/2013/20131016-52.pdf.
Breslavecz, A. I. (2009). Tekhnogenno zabrudneni grunty ta shlyakhy yikh polipshennya Zb. nauk. pr. Ukr. nauk.-doslid. in-tu ekol. problem. Aviable at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ponp/2009/2009-Articles/UkrNDI-EP_2009_17.pdf.
Bulygin, S. Yu., Barvinskyj, A. V., Achasova, A. O. (2006). Ocinka i prognoz yakosti zemel, KhNAU, 262.
Popovych, O. R., Yarema, O. R. (2008). Problemy utylizaciyi tverdykh pobutovykh ta promyslovykh vidkhodiv Lvivskoyi oblasti. Lviv, Nacz. un-t “Lvivska politekhnika”, 258–261.
Ridei N., Strokal, V. and Shofolov, D. (2011). Environmental Assessment of Agro Ecosystems – Ukrainian’s experience. The international conference on ’Land Quality and Land Use Information in the European Union’ was held on 26-27 May 2011 in Keszthely, Hungary, 267-279.
Patyka, V. P. (2009). Fitopatogenni bakteriyi i stalyj rozvytok agroekosystem. Uzhgorod, Patent, 327.
10. Pastukhova, N. L. Detoksykacyya tyazhelikh metallov u rastenyj Donecz. obl. yn-t posledyplom. ped. obrazovanyya. Aviable at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/peop/2008/218-226.pdf.
11. Bоrоvikоv, V. (2001). STATISTICA: iskusstvo analiza dannykh na kompyutere. Dlya professionalov. SPb, Piter, 656.
12. Kravecz, O. P. (2002). Suchasnyj stan ta problemy fitoochyshhennya gruntiv vid radionuklidiv i vazhkykh metaliv. 34(5), 377–386.
13. Myslyva, T. M., Onopriyenko, L. O. (2009). Vazhki metaly v urboedafotopakh i fitocenozakh na terytoriyi m. Zhytomyra. Visn. KHNAU, 1, 89-95.
14. Girlya, L. М. (2011). Fіtoremedіatsіya – efektivniy shlyakh znizhennya vmіstu vazhkikh metalіv u hruntakh. Ekologіya. Nаuk. pr., 140, 57–59.
15. Zadniprovska, A. V. (2008). Malovytratni tekhnologiyi dlya ozdorovlennya dovkillya. Kommun. khoz-vo gorodov: nauch.-tekhn. sb., 86, 159–166.
16. Zalewski, М. (2005). Guidelines for the Integrated Management of the Watershed: Phytotechnology and Ecohydrology. Published By United Nations Environment Programme (Freshwater Management Series), 5, 188.
17. Petryshyna, V. A. (2009.) Agroekologichne obgruntuvannya fitoremediacijnoyi spromozhnosti dykoroslykh vydiv roslyn: dys. … kand. s.-g. nauk: 03.00.16. K. 143.
18. Dzhura, N. M. (2011). Mozhlyvosti vykorystannya roslynnykh test-system dlya biomonitoryngu naftozabrudnenykh gruntiv. Biologichni studiyi, 5, 3, 183–196.
19. Moklyachuk, L. I. (2008). Naukovo-metodychni osnovy ekotoksykologichnogo monitoryngu i remediaciyi zabrudnenykh organichnymy ksenobiotykamy gruntiv: avtoref. dys. … d-ra s.-g. nauk: 03.00.16. Instytut agroekologiyi UAAN, K., 40.
20. Moklyachuk, L., Zaczarinna, Yu., Draga, M. (2012). Ekologichne obgruntuvannya fitoremediaciyi zabrudnenykh tryfluralinom gruntiv. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Biologiya. Lviv, 58, 131–138.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 В. М. Опара, І. М. Бузіна, О. Г. Босенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
