Картографічне моделювання екологічного стану агроекосистем

Автор(и)

  • В. М. Опара Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
  • І. М. Бузіна Харківський національний аграрний університет імены В. В. Докучаєва, Україна
  • О. Г. Босенко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-45-22

Ключові слова:

геоінформаційне моделювання, ГІС-проекти, цифрова модель рельефу, важкі метали, агроекосистема, полігон, тверді побутові відходи

Анотація

Все частіше в географічних та екологічних дослідженнях використовують картографічне і геоінформаційне моделювання не тільки як засіб візуалізації просторово-часової інформації, але і як механізм її аналізу та оцінювання. Особливо цікавим та перспективним є використання моделей, спрямованих на вирішення актуальних екологічних проблем, зокрема трансформації і забруднення природного середовища, розвитку морфодинамічних процесів.

Екологічне картографування є однією зі складових частин інформаційної системи екологічного управління, що ґрунтується на використанні топографічної інформації та спеціальних екологічних карт. До його складу входять способи збору, аналізу та картографічного представлення інформації про стан навколишнього середовища проживання людини та інших біологічних видів і екологічну обстановку. Метою екологічного картографування є аналіз та візуалізація екологічної ситуації та її динаміки, тобто виявлення просторової і часової мінливості факторів природного середовища, які впливають на здоров'я людини і стан екосистеми.

Біографії авторів

В. М. Опара, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кандидат технічних наук, професор

І. М. Бузіна, Харківський національний аграрний університет імены В. В. Докучаєва

к. с.-г. н., доцент

О. Г. Босенко, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

студентка

Посилання

Коnоvаlоvа, T. I. (2009). Metodika srednemasshtabnogo kartografirovaniya geosistem. Geodeziya i kartografiya. 3, 15-22.

Koval'chuk, І. P. Andreychuk, Yu. M. (2012). Іnformatsіyne і programne zabezpechennya stvorennya atlasu zemel'nikh resursіv admіnіstrativnogo rayonu. Chasopis kartografіi, 1, 88-101.

Davidchuk V. (2013). Metodi landshaftnogo kartografuvannya z vikoristannyam GІS ta іnshikh komp'yuternikh tekhnologіy. Vіsnik L'vіv. un-tu. L'viv, 31, 263-270.

Bіlets'ka, V. A., Yatsechko N. E., Pavlichenko A. V. (2013). Doslіdzhennya protsesіv transformatsіy vodorozchinnikh form vazhkikh metalіv pri detoksikatsіy promislovikh vіdkhodіv prirodnimi sorbentami. Aviable at: http://rr.nmu.org.ua/pdf/2013/20131016-52.pdf.

Breslavecz, A. I. (2009). Tekhnogenno zabrudneni grunty ta shlyakhy yikh polipshennya Zb. nauk. pr. Ukr. nauk.-doslid. in-tu ekol. problem. Aviable at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ponp/2009/2009-Articles/UkrNDI-EP_2009_17.pdf.

Bulygin, S. Yu., Barvinskyj, A. V., Achasova, A. O. (2006). Ocinka i prognoz yakosti zemel, KhNAU, 262.

Popovych, O. R., Yarema, O. R. (2008). Problemy utylizaciyi tverdykh pobutovykh ta promyslovykh vidkhodiv Lvivskoyi oblasti. Lviv, Nacz. un-t “Lvivska politekhnika”, 258–261.

Ridei N., Strokal, V. and Shofolov, D. (2011). Environmental Assessment of Agro Ecosystems – Ukrainian’s experience. The international conference on ’Land Quality and Land Use Information in the European Union’ was held on 26-27 May 2011 in Keszthely, Hungary, 267-279.

Patyka, V. P. (2009). Fitopatogenni bakteriyi i stalyj rozvytok agroekosystem. Uzhgorod, Patent, 327.

10. Pastukhova, N. L. Detoksykacyya tyazhelikh metallov u rastenyj Donecz. obl. yn-t posledyplom. ped. obrazovanyya. Aviable at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/peop/2008/218-226.pdf.

11. Bоrоvikоv, V. (2001). STATISTICA: iskusstvo analiza dannykh na kompyutere. Dlya professionalov. SPb, Piter, 656.

12. Kravecz, O. P. (2002). Suchasnyj stan ta problemy fitoochyshhennya gruntiv vid radionuklidiv i vazhkykh metaliv. 34(5), 377–386.

13. Myslyva, T. M., Onopriyenko, L. O. (2009). Vazhki metaly v urboedafotopakh i fitocenozakh na terytoriyi m. Zhytomyra. Visn. KHNAU, 1, 89-95.

14. Girlya, L. М. (2011). Fіtoremedіatsіya – efektivniy shlyakh znizhennya vmіstu vazhkikh metalіv u hruntakh. Ekologіya. Nаuk. pr., 140, 57–59.

15. Zadniprovska, A. V. (2008). Malovytratni tekhnologiyi dlya ozdorovlennya dovkillya. Kommun. khoz-vo gorodov: nauch.-tekhn. sb., 86, 159–166.

16. Zalewski, М. (2005). Guidelines for the Integrated Management of the Watershed: Phytotechnology and Ecohydrology. Published By United Nations Environment Programme (Freshwater Management Series), 5, 188.

17. Petryshyna, V. A. (2009.) Agroekologichne obgruntuvannya fitoremediacijnoyi spromozhnosti dykoroslykh vydiv roslyn: dys. … kand. s.-g. nauk: 03.00.16. K. 143.

18. Dzhura, N. M. (2011). Mozhlyvosti vykorystannya roslynnykh test-system dlya biomonitoryngu naftozabrudnenykh gruntiv. Biologichni studiyi, 5, 3, 183–196.

19. Moklyachuk, L. I. (2008). Naukovo-metodychni osnovy ekotoksykologichnogo monitoryngu i remediaciyi zabrudnenykh organichnymy ksenobiotykamy gruntiv: avtoref. dys. … d-ra s.-g. nauk: 03.00.16. Instytut agroekologiyi UAAN, K., 40.

20. Moklyachuk, L., Zaczarinna, Yu., Draga, M. (2012). Ekologichne obgruntuvannya fitoremediaciyi zabrudnenykh tryfluralinom gruntiv. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Biologiya. Lviv, 58, 131–138.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-03-17

Номер

Розділ

Екологія