Діагностування параметрів індивідуальних адаптаційних можливостей студенток ЗВО
Abstrakt
Анотація. У статті визначено індивідуальні адаптаційні можливості студенток 1-го курсу закладів вищої освіти.
Результати проведеного нами дослідження свідчать про те, що до 1-го рівня з нормальним, помірним функціональним напруженням систем організму належить – 3,6% студенток, які можуть без обмежень займатися в основній групі та відвідувати факультативні заняття з різних видів спорту. Варто зазначити, що основна кількість студенток належить до 2-го адаптаційного рівня – 47,6%, який дає змогу займатися студенткам в основній групі з використанням усіх фізичних вправ. Значна кількість студенток – 45,4% за адаптаційним потенціалом належить до третього рівня, що значно знижує їх працездатність. З 4-им адаптаційним рівнем із незадовільною адаптацією було встановлено – 3,4%, що означає різке зниження функціональних резервів організму, яке вказує на зрив механізмів регуляції.
Ключові слова: адаптаційні можливості, студентки, заклади вищої освіти.
Список використаних джерел
Буліч Е. Г., Муравов І. В. Здоров'я людини. Київ: Олімп. літ. 2003. 424 с.
Волков Л. В. Теорія та методика дитячого та юнацького спорту. Київ: Олімп. літ. 2002. 294 с.
Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності. Монографія. К.: Міленіум. 2004. 265 с.
Максимова К. В. Визначення індивідуальних адаптаційних можливостей студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. Випуск 25. Луцьк, 2017. С. 72–76.
Максимова К. В. Моніторинг стану соматичного здоров’я студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». International Scientific Journal, № 7 (29). Київ, 2017. С. 30–34
##submission.downloads##
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Автори, які публікуються у цьому журналі, зберігають авторські права на свою роботу та надають журналу право першої публікації на умовах зазначеної ліцензії, що дозволяє іншим особам вільно використовувати, розповсюджувати, адаптувати та створювати похідні твори, за умови обов’язкового посилання на авторів та джерело оригінальної публікації.
Автори можуть укладати окремі додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення у репозитаріях або в складі монографій), за умови зазначення першої публікації у цьому журналі.
Редакційна політика журналу заохочує попереднє та паралельне розміщення авторами рукописів у відкритих електронних сховищах або на особистих сайтах, що сприяє розвитку наукової комунікації та підвищує рівень цитування.