Розумова працездатність здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану

Abstrakt

У статті наведено результати дослідження, присвяченого вивченню впливу умов воєнного стану на розумову працездатність студентської молоді. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що тривале психоемоційне напруження та стресові фактори можуть негативно позначатися на ефективності навчальної діяльності та загальному функціональному стані здобувачів вищої освіти. Особливу увагу приділено визначенню рівня інтелектуального стомлення здобувачів освіти, які спеціалізуються на спортивних іграх (футбол, хокей, волейбол, баскетбол, теніс та бадмінтон). Вибір цих видів спорту пояснюється тим, що вони потребують не лише фізичної сили, а й високої концентрації та швидкої реакції. Мета дослідження – визначити показники ступеня розумового стомлення здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Матеріал і методи. Дослідження охопило здобувачів освіти 2 року навчання спеціальності А7 Фізична культура і спорт, чиї результати обстеження стали базою для подальшого аналізу та висновків про стан їхньої когнітивної стійкості. Для оцінювання функціонального стану здобувачів вищої освіти використовувався індекс розумової працездатності (IPC). Результати дослідження показали, що серед здобувачів спеціалізації «спортивні ігри» переважає відсутність або легкий ступінь розумового стомлення, при цьому фіксуються також випадки помірного ступеня. Виявлено, що рівень стомлення варіює залежно від виду спорту – у баскетболістів, волейболістів, тенісистів і бадмінтоністів не виявлено помірного та сильного стомлення, тоді як у футболістів та хокеїстів спостерігається помірний ступінь. Встановлено, що ступінь розумового стомлення залежить від місця перебування: найвищі показники зафіксовано у Харкові, нижчі – в інших регіонах України, а найнижчі – за кордоном, що свідчить про вплив безпекових та психоемоційних умов середовища. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що регулярні заняття спортом та систематична рухова активність можуть сприяти збереженню високого рівня працездатності навіть в умовах підвищеного психоемоційного навантаження.