ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЖАНРІВ ЛАТИНСЬКОЇ ЛІТУРГІЧНОЇ ТРАДИЦІЇ СУЧАСНИМИ ОДЕСЬКИМИ КОМПОЗИТОРАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2016.148218Ключові слова:
одеська композиторська школа, католицькі богослужбові жанри, меса, реквієм, постмодернізмАнотація
Мета роботи - систематизація відомостей про твори одеських композиторів другої половини XX - початку XXI століття, які зверталися до католицьких богослужбових жанрів, а також характеристика мес А. Томльонової та О. Польового, репрезентативних щодо демонстрації підходів до інтерпретації жанрів католицької літургічної традиції сучасними представниками одеської композиторської школи. Методологія дослідження полягає в застосуванні істо- рико-культурного та аналітичного методів, що дає змогу висвітлити постаті митців одеської композиторської школи як репрезентантів українського культурного простору, який є поліконфесійним та відкритим для експериментів щодо інтерпретації жанрів католицької літургічної традиції. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні традиції інтерпретування католицьких церковних жанрів митцями одеської композиторської школи від середини XX століття до сьогодні. Вперше проаналізовано «Урочисту месу» О. Польового та запропоновано новий погляд на месу А. Томльонової у контексті музичної культури доби постмодернізму. Висновки. Розглядаючи творчий доробок сучасних композиторів одеської школи, варто відмітити постійний інтерес митців до жанрів латинської літургічної традиції. Особливості їх інтерпретації полягають у вільному підході до літургічних текстів, з яких композитор, відповідно до задуму, обирає фрагменти, які виконують роль знаків, що лише вказують на традицію, але не підпорядковані їй, оскільки твори задумувалися не як богослужбові, а як концертні. Такий підхід пояснюється специфікою мислення доби постмодернізму, а також особливостями конфесійної мали України з превалюванням православної деномінації, відповідно до чого більшість українських митців є сторонніми спостерігачами католицької традиції, а не її репрезентантами. У творчості українських композиторів також спостерігається тенденція до збереження православної ідентичності у зверненні до католицьких богослужбових жанрів через стильові алюзії до православної музики, а також орієнтація на визначні світові шедеври католицької музики, у яких цю традицію відтворено.
Посилання
Афоніна О. С. Сучасна українська музика у вимірах європоцентризму : монографія / О. С. Афоніна. К. : НАКККіМ, 2012. - 164 с.
Білодід A. «Stabat Mater» І. Щербакова: особливості жанрової інтерпретації / А. Білодід // Музичне мистецтво: традиції і сучасність : 36. статей за результатами VII Міжвуз. наук.-практ. студ. конф., 21-22 листопада 2013 р. - Дніпропетровськ : Дніпр. консерв. ім. М. Глінки, 2014. - С. 102-106.
Бородавкін C. Хорові концерти Олега Польового / C. Бородавкін // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. - К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2015. - Число 1 (49). - С. 87-95.
Вербицька-Шокот І. В. Жанр реквієму в хоровій творчості українських композиторів порубіжжя тисячоліть: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. мист. : спец 17.00.03 «Музичне мистецтво» / І. В. Вербицька - Шокот. - X. : ХДУМ ім. І. Котляревського, 2007. - 20 с.
Дедовский А. А. Историко-типологические особенности жанра missa brevis / А. А. Дедовский // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - Тамбов : Грамота, 2012. - № 12 (26): в 3 ч. - Ч. I. - С. 141-144.
Кунцлер М. Літургія Церкви / Міхаель Кунцлер : [пер. з нім. монахині Софії]. - Львів : Свічадо, 2001. 616 с. - (Серія «Аматека. Підручники богослов’я»).
Мануляк О. М. Сакральна творчість львівських композиторів кінця XX - поч. XXI ст. у контексті провідних тенденцій розвитку сучасної української релігійної музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мист. : спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / О. М. Мануляк. - Львів, 2009. - 20 с.
Месса для Одессы [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://odessit.in.ua/press- review/Sobitiya/16158586809/
Розенберг P. M. Одесская композиторская школа : монография / P. М. Розенберг. - О. : Одес. нац. муз. акад. им. А. В. Неждановой, 2013. - 327 с.
Afonina, O. (2012). Contemporary Ukrainian music in the measurements of Europocentrism. Kyiv : NAKKKiM [in Ukrainian].
Bilodid, A. (2014). «Stabat Mater» by I. Shcherbakov: peculiarities of genre interpretation. Music Art: traditions and modernity: Proceedings of the 7th Interinstitutional Scientific and Practical Student Conference, (pp. 102106). Dnipropetrovsk : Dnipropetrovsk Conservatory M. Glinka named [in Ukrainian].
Borodavkin, S. (2015). Choral concerts of Oleh Poliovy. Studiyi mystetstvoznavchi: Teatr. Muzyka. Kino, 1 (49), 87-95 [in Ukrainian].
Verbytska-Shoko, I. V. (2007). Genre of Requiem in choral works of Ukrainian composers on the border of millennia. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Ledovsky, A. A. (2012). Historical and typological features of the genre missa brevis. Istoricheskiye, philosophskiye, politicheskiye i juridicheskiye nauki, kulturologia i iskusstvovedeniye. Voprosy teorii i praktiki. Tambov : Gramota, 12, 141-144 [in Russian].
Kunzler, M. (2001). Liturgy of the Church. Lviv : Svichado [in Ukrainian].
Manulyak, O. M. (2009). Sacred works of Lviv composers of the late XX - early XXI centuries in the context of key trends of contemporary Ukrainian religious music. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].
Missa for Odessa. (2010). Retrieved from http://odessit.in.ua/press-review/Sobitiya/16158586809/ [in Russian].
Rosenberg, R. M. (2013). Odessa school of composers. Odessa: The Odessa National Academy of Music A. V. Nezhdanova named [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.