РОЗВИТОК ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ У КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАКАРПАТТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190607Ключові слова:
закарпатська вокальна школа, еволюція вокального мистецтва, академічне вокальне мистецтво, народна пісня, професійна музична освіта Закарпаття.Анотація
Мета роботи полягає у визначенні найхарактерніших особливостей розвитку закарпатської вокальної школи уконтексті становлення професійної музичної освіти краю. Методологічну базу складають дослідження з історії
розвитку музичного мистецтва Закарпаття, теоретичні праці, статті і матеріали, присвячені розвитку закарпатської
вокальної школи. Головними методами дослідження є історичний, системний та аналітичний методи. Їх використання
дало можливість проаналізувати етапи становлення вокальної школи, виокремити характерні особливості її розвитку,
сформулювати висновки. Основу дослідження склали методи теоретичного і порівняльного аналізу. З їх допомогою
було висвітлено існуючий стан проблеми та розглянуто історичний аспект розвитку закарпатської вокальної школи,
проаналізовано основні напрямки розвитку вокального мистецтва. Використання аналітичного методу дозволило
дослідити та проаналізувати основні тенденції розвитку закарпатської вокальної школи. Наукова новизна статті
полягає в тому, що вперше досліджено процес становлення закарпатської вокальної школи у контексті розвитку
професійної музичної освіти на Закарпатті у такому формулюванні досліджується вперше. Висновки. Поліетнічність
Закарпаття, тісні взаємовпливи культур є особливістю закарпатського музичного мистецтва, що знайшла своє
відображення у всіх без винятку напрямках – у вокальному, хоровому, інструментальному жанрах. Закарпатська
вокальна школа спирається на автентичні основи та представляє собою три основні напрямки – академічний, народний
та естрадний.
Посилання
Грін О.О. Професійне музичне мистецтво Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття:
історичний аспект. Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та
інформації. 2004. 160 с.
Данканич Г.М. Професійне вокальне мистецтво Закарпаття другої половини ХХ – початку ХХІ
століття в аспекті міжкультурної комунікації: дис. … канд. мистецтвознав. / Львівська нац. музична академія ім.
М. В. Лисенка. Львів, 2019. 337 с.
Калин Р. Вокальна школа як ментальний феномен. Наукові записки Тернопільського університету ім.
В. Гнатюка. Тернопіль, 2012. №2. С. 114–121.
Мадяр-Новак В. Віра Карлівна Ромішовська – до 130-річчя від дня народження. Календар
краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 р. Ужгород, 2014. С. 79–85.
Микуланинець Л. М. Етнокультурологічне становлення професійної музичної культури Закарпаття у
другій половині ХХ століття. // Мистецтвознавчі записки : зб. наук. праць. Київ: Міленіум. 2009. Вип. 15.
С. 184–188.
Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення // Збірка статей, есе про музичну
культуру Закарпаття. Вип.. 3. Ужгород: Карпати, 2016. 440 с.
Товтин Н. Становлення музичної культури Закарпаття ХХ століття (джерелознавчі аспекти). Вісник
Львівського університету. 2016. Вип. 17. С. 45-52.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.