"Спів на фортепіано" як образ інструмента
Анотація
Мета. У статті виявлено сутність традиції "співу на фортепіано" як одного з найважливіших образів інстру- мента в історії його розвитку. Методологія дослідження базується на методах елементарно-теоретичного та структурно-генетичного аналізу і синтезу, історичному, порівняльному та системному методах гносеології.Наукова новизна полягає в розгляді багатовікової традиції "співу на фортепіано" як особливого образу інстру- мента, а також в дослідженні факторів появи, розвитку і незмінної актуальності даного образу фортепіано. Висновки. Уявлення про фортепіано як про співучий інструмент підтверджують категоріальний потенціал поняття "образ інструмента". У реалізації "співу на фортепіано" головним є уявна екстраполяція концепту голосу, як найви- разнішого засобу в музично-звуковому арсеналі людини, на протилежні за своїми фізичними властивостями можли- вості фортепіано. Ілюзія "співу на фортепіано", для створення якої потрібні зусилля і композитора, і виконавця, і слухача, є одним з найцікавіших, багатозначних і продуктивних "образів інструмента" в історії музичного мистецтва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
