БЕЗПІЛОТНІ ЛІТАЛЬНІ АПАРАТИ В АСИМЕТРИЧНІЙ ВІЙНІ: ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА СТРАТЕГІЧНА РОЛЬ У ПРОТИСТОЯННІ ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ЕСКАЛАЦІЇ РОСІЇ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню масштабного застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у російсько-українській війні, де дрони стали ключовим елементом асиметричної стратегії України в умовах технологічної ескалації росії, зокрема з появою реактивних Shahed-238 (“Герань-3”). Описано технічні характеристики, класифікацію та тактичне використання ударних, розвідувальних, імітаційних і перехоплювальних БПЛА обома сторонами конфлікту. Зазначено, що рф активно нарощує виробництво дронів-камікадзе типу Shahed і нових моделей, таких як “Бандероль”, із використанням іноземних компонентів, зокрема китайських та іранських. Натомість Україна демонструє інноваційність, розробляючи дрони-перехоплювачі, автономні системи виявлення та технології штучного інтелекту, що забезпечують ефективну протидію ворогу.

Особливу увагу приділено зміні тактики бойових дій: від масованих наступів до точкових ударів малими мобільними групами під прикриттям БПЛА. Українська стратегія спирається на швидку адаптацію, волонтерську мобілізацію та технічну креативність, що дозволяє компенсувати обмеженість ресурсів. Поява реактивних Shahed-238 із високою швидкістю та дальністю польоту створює нові виклики для української ППО, вимагаючи розвитку реактивних перехоплювачів і модернізації оборонних систем.

Стаття підкреслює, що безпілотники кардинально змінили характер війни, створивши “зону ураження” вздовж лінії фронту та змістивши акцент із чисельної переваги на технологічну. Описано, як інтеграція штучного інтелекту та комп’ютерного зору в БПЛА, таких як українські “Ватра” чи російські V2U, формує нову фазу війни, де автономність і точність стають визначальними. Висновки акцентують на тому, що успіх України в асиметричному протистоянні залежить від поєднання інновацій і міжнародної підтримки, що дозволяє нейтралізувати зростаючу загрозу реактивних дронів