ІСТОРИЧНІ УРОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ: РОЛЬ УКРАЇНИ У ФОРМУВАННІ ЗАХИСНОГО ПОЯСУ ВІД СХОДУ

Анотація

У статті досліджується формування поясу європейської безпеки як механізму протидії агресії Російської Федерації, із акцентом на історичний досвід України як щита Європи. Розглядається роль України як стратегічного чинника забезпечення воєнного аспекту безпеки Європи в умовах війни та післявоєнного миру. Основною метою дослідження є поєднання історичного, міжнародно-політичного та управлінського аналізу для виявлення уроків минулого – від часів Русі Київської та Середньовіччя до сучасних геополітичних викликів – і визначення шляхів інтеграції України у сучасну систему європейської безпеки.

Аналізується історичний досвід формування європейської єдності від часів Римської імперії до наших днів, з метою визначення релевантних уроків для сучасної Європи. На основі історичної фактології в дослідженні систематизовано події, які засвідчують системну неспроможність міжнародних безпекових інституцій ефективно реагувати на прояви агресії та запобігати ескалації конфліктів.У роботі проаналізовано роль держав, що протягом століть виконували функцію щита Європи проти східних загроз, а також наведено приклади успішного протистояння менших коаліцій більш потужним агресорам. Особлива увага приділяється сучасним безпековим ініціативам, зокрема “Трьох морів” (3SI), та виявленню “вікна можливостей” для України у зміцненні континентального поясу безпеки. У статті також розглядається проблема збереження якості безпекової організації Європи з урахуванням маневрів Вашингтону та необхідності адаптації до нових реалій. Проаналізовано європейські ініціативи, спрямовані на модернізацію системи безпеки Європи, та потенційна роль України в ній. Розглянуто основні заходи, що мають бути здійснені урядом України та європейськими партнерами для побудови системи надійного поясу безпеки проти агресії зі сходу.

Особливу увагу в статті приділено аналізу вікна можливостей, що відкривається для України та європейських партнерів в сучасній непростій геополітичній ситуації. Автори вказують на позитивні зрушення, що відбуваються в побудові поясу європейської безпеки, особливо в звʼязку з розвитком ініціативи 3SI та можливістю для України підсилити її.  Водночас, підкреслюється важливість подальших кроків щодо реалізації цього проєкту в умовах військової агресії, що потребує швидкого впровадження адаптивних практик європейського співробітництва в оборонній сфері.

Результати дослідження можуть слугувати методологічною основою для розробки національних та регіональних ініціатив України у сфері національної безпеки, державного управління та оборони, спрямованих на формування ефективної післявоєнної безпекової архітектури Європи.