КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ МОДНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОЕКТНИХ ОБРАЗІВ МАСОВОГО ВЖИТКУ В ІНДУСТРІЇ МОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/150150Ключові слова:
суспільство споживання, масова мода, індустрія моди, модний образ, висока мода, модні тенденціїАнотація
Метою статті є визначення факторів та критеріїв формування модних тенденцій та проектних образів в індустрії моди, заснованих на асиміляції різних проявів офіційної та вуличної моди, з урахуванням розвитку та трансформації в часі соціально-культурних стандартів суспільства масового вжитку. Методологія дослідження передбачає застосування системного підходу до процесу проектування костюма, що проявляється у класифікації проектно-типологічних засобів формування асортименту та проектування сучасного одягу масового вжитку в індустрії моди. Наукова новизна. У роботі обґрунтовано, що в 70-і роки XX ст. на формування модних тенденцій активний вплив справляли не тільки значною мірою поширені молодіжні субкультури, а і вулична мода як віддзеркалення потреб і побажань масового споживача. Визначено, що модні тенденції, створювані модельєрами та кутюр ’є, більше не були догматичним диктатом, а виконували функцію рекомендацій, увібравши в себе потреби, інтереси та побажання клієнтів. Обґрунтовано, що в той же час активно розвивалися національні і регіональні ринки модного одягу, модельєри і дизайнерські бренди, в яких ефективніше відображалися місцеві культурні тенденції і споживацькі побажання та смаки. Висновки. Початок 70-х років XX ст. дав могутній поштовх розвитку індустрії модного одягу. Під впливом демократизації моди «haute couture» й активного розвитку молодіжних рухів соціально-культурного характеру (у тому числі і субкультур), сформувалася нова естетика в суспільстві, пропагована масовим виробництвом модного одягу для широких верств споживачів. Модний одяг prêt-a-porter, який пропонували всі провідні Будинки моди та дизайнерські бренди, представляв моделі широкого повсякденного вжитку, орієнтовані на клієнтів з активною життєвою та соціальною позицією. Саме в 70-і роки XX ст. індустрія моди виходить за межі Франції, як єдиного законодавця моди. Активне становлення і розвиток промисловості, зокрема текстильної і швейної, що прийшов на зміну всесвітній економічній кризі, сприяє тому, що і в Італії, і в США, і, безумовно, у самій Франції з ’являються нові бренди і торгові марки модного одягу, які визначають тенденціїрозви- тку силуету, асортименту, колориту та інших характеристик модного одягу масового вжитку. У результаті стає очевидним, що єдиної моди більше не існує - вона поділяється на окремі напрями, стилі, прив ’язується до потреб різних груп споживачів і можливостей окремих сфер діяльності текстильної і швейної промисловості.
Посилання
Косарева Е. А. Мода. ХХ век. Развитие модных форм костюма / Е. А. Косарева. - СПб.: Изд-во «Петербургский институт печати», 2006. - 468 с.
Гофман А. Б. Мода и люди: новая теория моды и модного поведения. 3-е изд. / А. Б. Гофман. - СПб. : Питер, 2004. - 208 с.
Романовская М. Б. История костюма и гендерные сюжеты / М. Б. Романовская. - СПб.: Алтейя, 2010. - 442 с.
Масленцева Н. Ю. Мода как предмет социокультурного анализа / Н. Ю. Масленцева. - Прага: Изд-во «Vedecko vydavatelske centrum Sociosfera-CZ s. r. о.», 2014. - № 2. - 172 c.
Плаксина Э. Б. История костюма. Стили и направления / Э. Б. Плаксина, Л. А. Михайловская. - М.: Изд. центр «Академия», 2004. - 224 с.
Блэкмен К. 100 лет моды / К. Блэкмен. - М.: КоЛибри, 2013. - 400 с.
История моды с XVII по ХХ столетие. Коллекция Института костюма Киото / под ред. А. Фукай. - М.: TASCEN/АРТ-РОДНИК (изд. на русск. языке), 2003. - 735 с.
Бодо Ф. Шик i шарм / Ф. Бодо; пер. з фр. Е. Д. Богатиренко. - М.: Слово / Slovo, 2006. - 400 с.
Линч А. Изменения в моде: причины и следствия / А. Линч, М. Д. Штраусс. - Минск: Гревцов Паблишер, 2009. - 280 с.
Fiorucci [Елекронний ресурс]. - Режим доступу: www.fiorucci-international.com
Vivienne Westwood [Елекронний ресурс]. - Режим доступу: www.viviennewestwood.сom
Saint Laurent [Елекронний ресурс]. - Режим доступу: www.ysl.com
Kosareva, Ye. (2006). Fashion. The twentieth century. Development of fashionable shapes of a costume. SPtb.: Peterburgskiy institut pechati [in Russian].
Gofman, A. B. (2004). Fashion and people: new theory of fashion and fashionable behaviour. SPtb.: Piter [in Russian].
Romanovskaya, M. B. (2010). History of a costume and gender plots. SPtb.: Alteyya [in Russian].
Maslentseva, N. Yu. Fashion as the subject of social and cultural analysis. (Vol.2) Prague: Scientific and publishing center Sociosfera-GB s. r. o [in Russian].
Plaksina, E. B. & Mikhaylovskaya, L. A. (2004). History of a costume. Styles and trends. Moscow: Akademiya [in Russian].
Blekmen, K. (2013). 100 years of fashion. Moscow: KoLibri [in Russian].
Fukay, A. (Ed.). (2003). The history of fashion from the XVIII to the XX century. A collection of the Kyoto Costume Institute. Moscow: TASCEN/ ART-RODNIK [in Russian].
Bodo, F. (2006). Chic and charm. (Ye. D. Bogatirenko, Trans.). Moscow: Slovo / Slovo [in Russian].
Linch, A. & Shtrauss, M. (2009). Changes in fashion: Reasons and Consequences. Minsk: Grevtsov Pablisher [in Russian].
Fiorucci. Retrieved from: www.fiorucci-international.com [in English].
Vivienne Westwood. Retrieved from: www.viviennewestwoodxom [in English].
Saint Laurent. Retrieved from: www.ysl.com [in English].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Natalia Chouprina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.