ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОТВОРЕННЯ КОСТЮМА НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ ЗА ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221431Ключові слова:
архітектоніка костюму, черняхівський костюм, костюм антів, палеотекстиль, костюм Київської Русі.Анотація
Мета статті: здійснити порівняльний аналіз реконструйованих варіантів середньовічних костюмів для виявлення найважливіших рис структури і формотворення; з’ясування стійких, історично тривалих ознак у формах і типах одягу; встановлення архітектоніки костюмів різних етапів Середньовіччя. Методологічно авторка корелювала дані практичної археології й образотворчих пам’яток. Наукова новизна. Відстеження реконструкції костюмів суміжних історичних періодів від праслов’янського до Пізнього Середньовіччя дозволяє виявити низку стійких і змінних ознак. Висновки. Архітектоніка праслов’янського костюму мала дво-, а можливо, і тришарову структуру, яка мала місце і за доби Середньовіччя. Основою костюму можна вважати туніковий тип одягу. Від праслов’янського періоду в групі прикрас вживалися корали і бурштин. Період Зрілого Середньовіччя дав елементи, що у видозміненому вигляді були освоєні в українському народному вбранні. У групі головних уборів – форми рушникового типу, відомі як намітки або обруси, а також шиті очіпки. Із групи верхнього одягу – свита і кожух. Ці два типи плечового одягу, на відміну від давньоруських, із плином століть стали розпашними.Посилання
Braichevska O. A. (2010). Tkatstvo, vyshyvka. Istoriia ukrainskoho mystetstva. H.A. Skrypnyk (Eds.). (Vols. 1-5. Vol. 2). K.: IMFE im. M. T. Rylskoho NAN Ukrainy. 808–838. [in Ukrainian]
Buzian H. M., Teteria D. A. (2009). Tkanyny z gruntovoho mohylnyka Pereiaslava Ruskoho. Arkheolohiia. 3, 42–103. [in Ukrainian]
Hopkalo O.V. (2017). Ostatky odezhdы yz pohrebenyi kulturы Cherniakhov – Sыntana-de-Muresh.
Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. 1 (22), 22–39. [in Russian]
Hopkalo O. V. (2011). Choloviche ta zhinoche cherniakhivske vbrannia. Arkheolohiia. 2, 17 – 34. [in Ukrainian]
Petrauskas O.V. (2004). Pokhovannia bahatoi divchynky na mohylnyku Cherniakhivskoi kultury Velyka Buhaivka. Arkheolohiia davnikh slovian. Doslidzhennia i materialy. K.: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy. 165–184. [in Ukrainian]
Rodynkova V. E. (2011). Zhenskyi kostium dneprovskykh plemen vremen v эpokhu velykoho pereselenyia narodov: sovremennoe sostoianye yssledovanyi. Novыe yssledovanyia po arkheolohyy stran SNH y Baltyy: mat-lы Shkolы mol. arkheolohov. Kyryllov. V. E. Rodynkova (Eds.). M.: YA RAN. 239–265. [in Russian]
Saburova M. A. (1997). Drevnerusskyi kostium. Arkheolohyia. Drevniaia Rus. Byt i kultura. M.: Nauka. 93–109. [in Russian]
Shchehlova O. A. (1999). Zhenskyi holovnoi obor yz kladok «drevnostei antov»: hotskoe vlyianye yly hotskoe nasledye? Stratum. 5, 287–312. [in Russian]
Hendzsel I., Istvánovits E., Kulcsár V., et al. (2008). On the Borders of East and West: A Reconstruction of Roman Provincial and Barbarian Dress in the Hungarian National Museum. Dressing the Past. Oxford. 29—42. (Ancient Textiles. Ser. 3). [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Irina Nesen
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
