ВІДРОДЖЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ В СУЧАСНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНЦІВ

Автор(и)

  • Anna Tkach

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221784

Ключові слова:

фольклор, музична культура, пісня, академічна музика, композитор, неакадемічна музика

Анотація

Мета дослідження полягає в дослідженні особливостей функціонування фольклору в сучасному мистецькому просторі України та наголошенні на тих чинниках, що свідчать про його відродження. Реалізація цієї мети передбачає вирішення завдань, пов’язаних із виокремленням звернення до фольклору в академічній і неакадемічній вітчизняній музичній культурі сьогодення, а також наголошенні на напрямах її теоретичного обґрунтування. Методологія дослідження полягає у застосуванні методу аналізу, який використовується для виявлення фольклорних проявів у музичній культурі України. Залучення міждисциплінарного підходу дозволяє розширити уявлення про напрями дослідження фольклору. Компаративний метод надає можливість виявити специфіку трансформації ролі фольклору у творах академічних композиторів. Наукова новизна полягає у висвітленні тих чинників, що дають змогу стверджувати про відродження фольклору в сучасному просторі України. Це – широке опрацювання фольклору в академічній і неакадемічній музичній культурі, намагання синтезувати народні пісні із сучасними техніками композиції, а також звернення до окремих елементів народної музики – вокальної манери, інструментарію, ладової та ритмічної основи. Висновки. Сучасна музична культура України розвивається в тісному зв’язку із фольклором. Це рівень взаємодії, який пов'язаний не з прагненням запозичити певні елементи, а, скоріше, відкрити нові смисли в тому, що пов’язане з національним корінням і виступає джерелом етнічної своєрідності. Прояви фольклору можна віднайти в академічній музиці України, для якої така практика стала своєрідною незмінною традицією. Так само чисельні приклади синтезу народних музичних елементів із сучасними техніками наявні в неакадемічній музиці, причому ці сполучення можуть не лише вкладатися у вже відомі стилі, як-от етно-рок, фолк-рок, а й фольктроніка, який виступає одним із перспективних напрямів. Змінюються також підходи, пов’язані з дослідженням фольклору, які спрямовані на поєднання здобутків етнографії та фольклористики з математичними та фізичними науками, що свідчить про зміну вектора розробок, зумовлених розвитком новітніх технологій. Усе це дає змогу говорити про відродження фольклору в просторі українців і його потенціал для розвитку майбутнього мистецтва.

Посилання

Vavrik, O. (2006). Kobzar schools in Ukraine. Ternopil : Zbruch [in Ukrainian].

Gritsa, S.Y. (2002). Transmission of the Folklore Tradition: Ethnomusicological Intelligence. Kyiv-Ternopil : Aston [in Ukrainian].

Ivanitsky, A. I. (2009). Historical syntax of folklore. Problems of the origin, timing, and decoding of folk music. Vinnitsa : NEW BOOK [in Ukrainian].

Konnov, O. F. (2015). Historical dynamics of artistic style. Kyiv: Publishing House of N.P. Drahomanova [in Ukrainian].

Maksymyuk, V., Fetisov, I. (2019). Investigation of the intensity and duration of sounds of rhythmic accompaniment in the «Ukrainskyi hopak». Studii mystetstvoznavchi: Teatr. Muzyka. Kino. Kyiv: IMFE im. M.T.Rylskoho, 1 (65), 7–18 [in Ukrainian].

Manko, S. B. (2017). Polystylistic pop art in the early XXI century (on the example of Ukrainian contemporary artists). Kultura Ukrainy, № 57, 232–240 [in Ukrainian].

Nasyrova, Y. (2016). On the issue of contemporary interpretation of the problem of folklore-composer. European Journal of Arts, 3, 47–50 [in Russian].

Yagovenko, N. V., Drinevskaya V. S., Vlasova S. A. (2017). The use of folk vocals in the works of Veronica Tormakhova. Molodyi vchenyi, № 11, 699–702 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

Розділ

Музичне мистецтво