ВІДРОДЖЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ В СУЧАСНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221784Ключові слова:
фольклор, музична культура, пісня, академічна музика, композитор, неакадемічна музикаАнотація
Мета дослідження полягає в дослідженні особливостей функціонування фольклору в сучасному мистецькому просторі України та наголошенні на тих чинниках, що свідчать про його відродження. Реалізація цієї мети передбачає вирішення завдань, пов’язаних із виокремленням звернення до фольклору в академічній і неакадемічній вітчизняній музичній культурі сьогодення, а також наголошенні на напрямах її теоретичного обґрунтування. Методологія дослідження полягає у застосуванні методу аналізу, який використовується для виявлення фольклорних проявів у музичній культурі України. Залучення міждисциплінарного підходу дозволяє розширити уявлення про напрями дослідження фольклору. Компаративний метод надає можливість виявити специфіку трансформації ролі фольклору у творах академічних композиторів. Наукова новизна полягає у висвітленні тих чинників, що дають змогу стверджувати про відродження фольклору в сучасному просторі України. Це – широке опрацювання фольклору в академічній і неакадемічній музичній культурі, намагання синтезувати народні пісні із сучасними техніками композиції, а також звернення до окремих елементів народної музики – вокальної манери, інструментарію, ладової та ритмічної основи. Висновки. Сучасна музична культура України розвивається в тісному зв’язку із фольклором. Це рівень взаємодії, який пов'язаний не з прагненням запозичити певні елементи, а, скоріше, відкрити нові смисли в тому, що пов’язане з національним корінням і виступає джерелом етнічної своєрідності. Прояви фольклору можна віднайти в академічній музиці України, для якої така практика стала своєрідною незмінною традицією. Так само чисельні приклади синтезу народних музичних елементів із сучасними техніками наявні в неакадемічній музиці, причому ці сполучення можуть не лише вкладатися у вже відомі стилі, як-от етно-рок, фолк-рок, а й фольктроніка, який виступає одним із перспективних напрямів. Змінюються також підходи, пов’язані з дослідженням фольклору, які спрямовані на поєднання здобутків етнографії та фольклористики з математичними та фізичними науками, що свідчить про зміну вектора розробок, зумовлених розвитком новітніх технологій. Усе це дає змогу говорити про відродження фольклору в просторі українців і його потенціал для розвитку майбутнього мистецтва.Посилання
Vavrik, O. (2006). Kobzar schools in Ukraine. Ternopil : Zbruch [in Ukrainian].
Gritsa, S.Y. (2002). Transmission of the Folklore Tradition: Ethnomusicological Intelligence. Kyiv-Ternopil : Aston [in Ukrainian].
Ivanitsky, A. I. (2009). Historical syntax of folklore. Problems of the origin, timing, and decoding of folk music. Vinnitsa : NEW BOOK [in Ukrainian].
Konnov, O. F. (2015). Historical dynamics of artistic style. Kyiv: Publishing House of N.P. Drahomanova [in Ukrainian].
Maksymyuk, V., Fetisov, I. (2019). Investigation of the intensity and duration of sounds of rhythmic accompaniment in the «Ukrainskyi hopak». Studii mystetstvoznavchi: Teatr. Muzyka. Kino. Kyiv: IMFE im. M.T.Rylskoho, 1 (65), 7–18 [in Ukrainian].
Manko, S. B. (2017). Polystylistic pop art in the early XXI century (on the example of Ukrainian contemporary artists). Kultura Ukrainy, № 57, 232–240 [in Ukrainian].
Nasyrova, Y. (2016). On the issue of contemporary interpretation of the problem of folklore-composer. European Journal of Arts, 3, 47–50 [in Russian].
Yagovenko, N. V., Drinevskaya V. S., Vlasova S. A. (2017). The use of folk vocals in the works of Veronica Tormakhova. Molodyi vchenyi, № 11, 699–702 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anna Tkach
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.