ХРИСТИЯНСЬКА МІСТЕРІЯ В ДЕТЕРМІНАЦІЇ ВИТОКІВ ОПЕРИ

Автор(и)

  • Iryna Krasylina

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221804

Ключові слова:

містерія, християнська містерія, опера, музичний жанр, стиль в музиці.

Анотація

Мета роботи – прослідкувати змістовно-структурні сполучні ланки середньовічної-ренесансної містерії і оперної класики, які з ідеологічних міркувань в Новий і Новітній час в обсязі минулого віку ігнорувалися, чим збіднювалося уявлення про смислове наповнення оперної вистави і що стало стрижнєм постановочних рішень оперної класики в сьогоденні. Методологічною основою роботи є культурологічний підхід у мистецтвознавстві, представлений у тому числі школою Б.Асаф’єва в Україні. Базове місце займає метод жанрово-стильового порівняльного аналізу, герменевтичний, історико-описовий методи, що дозволяють у межах метафізики історії (А.Лосєв, Н.Конрад) зафіксувати значеннєві паралелі становлення гуманітарної сфери й виразності мистецтва. Наукова новизна дослідження виявляється в самостійності вибудови послідовних ступенів історичних зв’язків містерії й опери, а також в оригінальності самого підходу до цього роду зв’язків від драматичного первня театральності в музиці як стильово-жанрового протистояння сакральної вокальності й буттєвого звуковираження із залученням засобів комікування і буттєвої ж танцювальності. Висновки. Прийняте протиставлення перших опер кінця XVI – межі XVI-XVII століть містерії і літургічній драмі спростовується не тільки містеріальною символікою сюжетики, мелодично-декламаційним поданням тексту, що явно похідне від церковної практики псалмодії-речитації, опорою на церковне походження вокалу у співі, але і самою ідеєю діалогізації музичної складової вистави у її стильово-жанрових зіставленнях, що несумісна з монологічністю церковної служби, що виключає проникнення побутово-буттєвих компонентів у її звуковий склад.

Посилання

Аkindinova T., Amashukeli A. (2015). Dance in traditions of the Christian culture. 2 publ., amendable and complemented. S. Petersburg, Izdat. RHGA [in Russian]

Arabadzhy D. (2008). The essays of Christian symbolism. Odesa, Druk [in Ukraine]

Aria [I.Jampolskij. Musical encyclopediе in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow, Sov.encyklopedija, 204 – 207 [in Russian]

Gаllicanism [А.Lоpuhin. (1993). Christianity. The Encyclopedic dictionary in three volumes. Red.S.AVERINCEV. V. 1. Моskow [in Russian]

Кirichеnkо А. (2016). The concept of "world theatre” in operatic creative activity german composer second half XX - begin XXI century. Dissertation for the degree of Ph.D. of Arts 17.00.03. Odessa National A. V. Nezhdanova [in Ukrainian].

Кrеtschmar G. (1925). History of the opera. Leningrad, Academia [in Russian]

Livanovа Т. The history of West-European music before the 1789 year. Moscow-Lеningrаd, Gоs.muz.izdat., 1940 [in Russian].

Мysthery (1976). [М.R. Volkovа. Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 3. Moscow, Sov.encyklopedija. P. 611-612. [in Russian]

Мurаvskаja О. (2017). The east-Christian paradigm of the European culture and music XVIII-XX century: monograph. Odesa, Astroprynt [in Ukraine].

Оsipova V. (2003). Christian-mystery continuum of operatic art: genesis, evolution, prospects. The Candidate's thesis. 17.00.03. Odessa state music academy of the name A.V.Nezhdanova. Odesa [in Ukrainian]

Pаnаskin А.(2004). German Passion. The headwaters and prospects. Degree work ONMA name A.V.Nezhdanova. Odesa [in Ukrainian]

Wilson-Dickson А. (2003). A. A brief history of Christian music. Part I-IV. S.-Peterburg, Mirt. [in Russian]

South music herald (1916). № 1-2, 3 [in Ukrainian].

Dahlhaus C., Brockhaus E. Riemanns. (1979) Music dictionary in 2 volumes. II v. Mainz: Schott’s Söhne. P. 195-197 [in Germany].

Wagner P. (1913) The history of the mass. I part - before 1600. Lpz. [in Germany].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

Розділ

Музичне мистецтво