ХРИСТИЯНСЬКА МІСТЕРІЯ В ДЕТЕРМІНАЦІЇ ВИТОКІВ ОПЕРИ

Автор(и)

  • Iryna Krasylina

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221804

Ключові слова:

містерія, християнська містерія, опера, музичний жанр, стиль в музиці.

Анотація

Мета роботи – прослідкувати змістовно-структурні сполучні ланки середньовічної-ренесансної містерії і оперної класики, які з ідеологічних міркувань в Новий і Новітній час в обсязі минулого віку ігнорувалися, чим збіднювалося уявлення про смислове наповнення оперної вистави і що стало стрижнєм постановочних рішень оперної класики в сьогоденні. Методологічною основою роботи є культурологічний підхід у мистецтвознавстві, представлений у тому числі школою Б.Асаф’єва в Україні. Базове місце займає метод жанрово-стильового порівняльного аналізу, герменевтичний, історико-описовий методи, що дозволяють у межах метафізики історії (А.Лосєв, Н.Конрад) зафіксувати значеннєві паралелі становлення гуманітарної сфери й виразності мистецтва. Наукова новизна дослідження виявляється в самостійності вибудови послідовних ступенів історичних зв’язків містерії й опери, а також в оригінальності самого підходу до цього роду зв’язків від драматичного первня театральності в музиці як стильово-жанрового протистояння сакральної вокальності й буттєвого звуковираження із залученням засобів комікування і буттєвої ж танцювальності. Висновки. Прийняте протиставлення перших опер кінця XVI – межі XVI-XVII століть містерії і літургічній драмі спростовується не тільки містеріальною символікою сюжетики, мелодично-декламаційним поданням тексту, що явно похідне від церковної практики псалмодії-речитації, опорою на церковне походження вокалу у співі, але і самою ідеєю діалогізації музичної складової вистави у її стильово-жанрових зіставленнях, що несумісна з монологічністю церковної служби, що виключає проникнення побутово-буттєвих компонентів у її звуковий склад.

Посилання

Аkindinova T., Amashukeli A. (2015). Dance in traditions of the Christian culture. 2 publ., amendable and complemented. S. Petersburg, Izdat. RHGA [in Russian]

Arabadzhy D. (2008). The essays of Christian symbolism. Odesa, Druk [in Ukraine]

Aria [I.Jampolskij. Musical encyclopediе in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow, Sov.encyklopedija, 204 – 207 [in Russian]

Gаllicanism [А.Lоpuhin. (1993). Christianity. The Encyclopedic dictionary in three volumes. Red.S.AVERINCEV. V. 1. Моskow [in Russian]

Кirichеnkо А. (2016). The concept of "world theatre” in operatic creative activity german composer second half XX - begin XXI century. Dissertation for the degree of Ph.D. of Arts 17.00.03. Odessa National A. V. Nezhdanova [in Ukrainian].

Кrеtschmar G. (1925). History of the opera. Leningrad, Academia [in Russian]

Livanovа Т. The history of West-European music before the 1789 year. Moscow-Lеningrаd, Gоs.muz.izdat., 1940 [in Russian].

Мysthery (1976). [М.R. Volkovа. Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 3. Moscow, Sov.encyklopedija. P. 611-612. [in Russian]

Мurаvskаja О. (2017). The east-Christian paradigm of the European culture and music XVIII-XX century: monograph. Odesa, Astroprynt [in Ukraine].

Оsipova V. (2003). Christian-mystery continuum of operatic art: genesis, evolution, prospects. The Candidate's thesis. 17.00.03. Odessa state music academy of the name A.V.Nezhdanova. Odesa [in Ukrainian]

Pаnаskin А.(2004). German Passion. The headwaters and prospects. Degree work ONMA name A.V.Nezhdanova. Odesa [in Ukrainian]

Wilson-Dickson А. (2003). A. A brief history of Christian music. Part I-IV. S.-Peterburg, Mirt. [in Russian]

South music herald (1916). № 1-2, 3 [in Ukrainian].

Dahlhaus C., Brockhaus E. Riemanns. (1979) Music dictionary in 2 volumes. II v. Mainz: Schott’s Söhne. P. 195-197 [in Germany].

Wagner P. (1913) The history of the mass. I part - before 1600. Lpz. [in Germany].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

№ 37 (2020)

Розділ

Музичне мистецтво

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Iryna Krasylina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.