НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ БОЛГАРСЬКОЇ МОВИ І ТРАДИЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВОКАЛУ

Authors

  • Лілія Нєйчева

DOI:

https://doi.org/10.32461/181621

Keywords:

фонетика болгарської мови, сонорність, Іван Вульпе, Валя Балканська, болгарська оперна школа.

Abstract

Мета статті – розглянути особливості фонетики болгарської мови та її вплив на формування болгарського вокалу. Методологічною основою роботи виступає інтонаційна концепція музики, яка представлена послідовником Б. Асаф’єва в Україні І. Ляшевським [7]. Теоретичні розробки дослідників Д. Гачева [4; 5], М. Ремньової [11], Т. Попової [10], які присвячені етапам формування й розвитку фонетики болгарської мови, природним факторам, що вплинули на її специфіку. Наукова новизна – вперше зроблено узагальнення про тембральні переваги болгарської церковної та оперної музики у зв’язку з мовною фонетикою цієї країни. Висновки. Проаналізувавши специфічні риси виконання творів болгарським оперним співаком Іваном Вульпе, болгарською естрадною співачкою Лілі Івановою, спів якої асоціюється з «серйозністю» через низькі форманти мови, манеру виконавиці народних болгарських пісень Валі Балканської дійшли до висновку, що мовна фонетика Болгарії є показником національної особливості болгар і стала основним фактором популярності й затребуваності співаків з цієї країни. Завдяки сонорності мови, її опори на голосні звуки, що формують нижні форманти, Болгарія славиться своїми басами. Це пояснює поширення в церковному співі країни «басової традиції» виконання в храмах та створення для цього голосу сольних партій. Релігійна строгість болгарської традиції у поєднанні зі сприятливими фонетичними умовами зумовила вагомість болгарського вокалу в світовому вираженні цього мистецтва, а значимість басового співу для болгар в опері недвозначно змикається з церковною традицією. Звучання низьких голосів пов’язане в староцерковній традиції з серйозністю, що особливо важливо для усвідомлення Християнської ідеї.

References

Абаджиев А. И. Вульпе. Основоположник. София : БСПиМ, 2006. 30 с.

Бернштейн С. Б. Славянские языки // Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. П. Ярцева. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 460 – 471

Бояджиев Т. Български говори в Западна (Беломорска) и Източна (Одринска) Тракия. София : Университетско издателство "Св. Климент Охридски", 1991. 276 с.

Гачев Г. Национальные образы мира. Космо-Психо-Логос. М.: Академический Проект, 2007. 512 с.

Гачев Г. Национальные образы мира: Общие вопросы Русский. Болгарский. Киргизский. Грузинский. Армянский. М. : Сов.писатель, 1988; М. : Прогресс, 1995. 233 с.

Запольская Н. Н. «Общий» славянский литературный язык: типология лингвистической рефлексии. М.: Индрик, 2003. 240 с.

Ляшевский С. История Христианства в Земле Русской с І по ХІ век. М.: ФАИРПРЕСС, 2002. 320 с.

Маслов Ю. С. Болгарский язык // Языки мира. Славянские языки. М. : Academia, 2005. С. 69–102.

Мудрак О. А. Заметки о языке и культуре дунайских булгар // OrientaliaetClassica VI, Аспекты компаративистики 1. М., 2005. URL: http://starling.rinet.ru/Texts/bulgar.pdf (дата звернення: жовтень 2018).

Попова Т.В. Некоторые вопросы восточноболгарского вокализма // Исследования по славянской диалектологии: Фонетический аспект изучения славянских диалектов. 2009. №14. С. 92–106.

Ремнева М. Фонетические процессы праславянского периода // Тезаурус «Гуманитарная Россия» / Ремнѐва М.Л., Чернец Л.В., Маркина Л.А., Архангельская А.В., Семенов В.Б. и др. URL:http://www.philol.msu.ru/~tezaurus/library.php?view=d&course=1&raz=1&pod=2&par=5] (дата звернення: жовтень 2018).

Спомени за великия български оперен певец Николай Гяуров. URL : http://www.obektiv.info/?cat=9&article=3438] (дата звернення: жовтень 2018).

Стефанов Тинтеров Ст. Името на бележитиябългарски артист Борис Христов. URL : http://borischristoff.net/pdf/olga.pdf] (дата звернення: жовтень 2018).

Холопова В. Неоевропоцентризм: музыкальная культура на рубежетысячелетий. Кн.1 / В. Холопова, Л. Канарис, Е. Маркова, С. Таранец. Одесса : Астропринт, 2006. 162 с.

Флоря Б. Н. Сказание о начале славянской письменности // Библиотека Якова Кротова. URL : http://www.krotov.info/history/09/3/flor_00.htm] (дата звернення: жовтень 2018).

Published

2019-05-29

Issue

Section

Музикознавство