НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ БОЛГАРСЬКОЇ МОВИ І ТРАДИЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВОКАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/181621Ключові слова:
фонетика болгарської мови, сонорність, Іван Вульпе, Валя Балканська, болгарська оперна школа.Анотація
Мета статті – розглянути особливості фонетики болгарської мови та її вплив на формування болгарського вокалу. Методологічною основою роботи виступає інтонаційна концепція музики, яка представлена послідовником Б. Асаф’єва в Україні І. Ляшевським [7]. Теоретичні розробки дослідників Д. Гачева [4; 5], М. Ремньової [11], Т. Попової [10], які присвячені етапам формування й розвитку фонетики болгарської мови, природним факторам, що вплинули на її специфіку. Наукова новизна – вперше зроблено узагальнення про тембральні переваги болгарської церковної та оперної музики у зв’язку з мовною фонетикою цієї країни. Висновки. Проаналізувавши специфічні риси виконання творів болгарським оперним співаком Іваном Вульпе, болгарською естрадною співачкою Лілі Івановою, спів якої асоціюється з «серйозністю» через низькі форманти мови, манеру виконавиці народних болгарських пісень Валі Балканської дійшли до висновку, що мовна фонетика Болгарії є показником національної особливості болгар і стала основним фактором популярності й затребуваності співаків з цієї країни. Завдяки сонорності мови, її опори на голосні звуки, що формують нижні форманти, Болгарія славиться своїми басами. Це пояснює поширення в церковному співі країни «басової традиції» виконання в храмах та створення для цього голосу сольних партій. Релігійна строгість болгарської традиції у поєднанні зі сприятливими фонетичними умовами зумовила вагомість болгарського вокалу в світовому вираженні цього мистецтва, а значимість басового співу для болгар в опері недвозначно змикається з церковною традицією. Звучання низьких голосів пов’язане в староцерковній традиції з серйозністю, що особливо важливо для усвідомлення Християнської ідеї.
Посилання
Абаджиев А. И. Вульпе. Основоположник. София : БСПиМ, 2006. 30 с.
Бернштейн С. Б. Славянские языки // Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. П. Ярцева. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 460 – 471
Бояджиев Т. Български говори в Западна (Беломорска) и Източна (Одринска) Тракия. София : Университетско издателство "Св. Климент Охридски", 1991. 276 с.
Гачев Г. Национальные образы мира. Космо-Психо-Логос. М.: Академический Проект, 2007. 512 с.
Гачев Г. Национальные образы мира: Общие вопросы Русский. Болгарский. Киргизский. Грузинский. Армянский. М. : Сов.писатель, 1988; М. : Прогресс, 1995. 233 с.
Запольская Н. Н. «Общий» славянский литературный язык: типология лингвистической рефлексии. М.: Индрик, 2003. 240 с.
Ляшевский С. История Христианства в Земле Русской с І по ХІ век. М.: ФАИРПРЕСС, 2002. 320 с.
Маслов Ю. С. Болгарский язык // Языки мира. Славянские языки. М. : Academia, 2005. С. 69–102.
Мудрак О. А. Заметки о языке и культуре дунайских булгар // OrientaliaetClassica VI, Аспекты компаративистики 1. М., 2005. URL: http://starling.rinet.ru/Texts/bulgar.pdf (дата звернення: жовтень 2018).
Попова Т.В. Некоторые вопросы восточноболгарского вокализма // Исследования по славянской диалектологии: Фонетический аспект изучения славянских диалектов. 2009. №14. С. 92–106.
Ремнева М. Фонетические процессы праславянского периода // Тезаурус «Гуманитарная Россия» / Ремнѐва М.Л., Чернец Л.В., Маркина Л.А., Архангельская А.В., Семенов В.Б. и др. URL:http://www.philol.msu.ru/~tezaurus/library.php?view=d&course=1&raz=1&pod=2&par=5] (дата звернення: жовтень 2018).
Спомени за великия български оперен певец Николай Гяуров. URL : http://www.obektiv.info/?cat=9&article=3438] (дата звернення: жовтень 2018).
Стефанов Тинтеров Ст. Името на бележитиябългарски артист Борис Христов. URL : http://borischristoff.net/pdf/olga.pdf] (дата звернення: жовтень 2018).
Холопова В. Неоевропоцентризм: музыкальная культура на рубежетысячелетий. Кн.1 / В. Холопова, Л. Канарис, Е. Маркова, С. Таранец. Одесса : Астропринт, 2006. 162 с.
Флоря Б. Н. Сказание о начале славянской письменности // Библиотека Якова Кротова. URL : http://www.krotov.info/history/09/3/flor_00.htm] (дата звернення: жовтень 2018).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Лілія Нєйчева
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.