НОВИЙ ПІДХІД ДО ВИРАЗОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРТЕПІАНО У ТВОРЧОСТІ АМЕРИКАНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/181679Ключові слова:
американські композитори-новатори ХХ століття, струнне фортепіано Г. Кауелла, підготовлене фортепіано Дж. Кейджа, розширене фортепіано Дж. Крама, нові способи гри на фортепіано.Анотація
Мета роботи пов’язана з розглядом техніко-виразових можливостей фортепіано в творчості американських композиторів-новаторів ХХ століття, висвітленням новітніх способів звуковидобування і зміни тембру та їх ролі у процесі розвитку художньої ідеї. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-теоретичного, структурно-функціонального та порівняльного методів, які дозволяють розкрити своєрідність підходів до фортепіано на сучасному етапі музичного мистецтва та композиційно-драматургічні особливості творів, написаних для перетвореного інструменту. Наукова новизна роботи визначається виявленням процесу еволюційних змін щодо трактування фортепіано американськими композиторами-новаторами минулого століття, що сприяє осмисленню спадкоємних зв’язків між індивідуальними підходами. Висновки. На підґрунті існуючих досліджень та власних аналітичних спостережень доведено, що Г. Кауелл, Дж. Кейдж та Дж. Крам розкрили нові можливості клавішного інструменту, що дозволило кожному з композиторів затвердити новий його підвид: «струнне фортепіано» Г. Кауелла передбачає активне задіяння гри на струнах, «підготовлене фортепіано» Дж. Кейджа – зміну тембру за рахунок немузичних предметів, а «розширене фортепіано» Дж. Крама – гармонійне об’єднання та максимальне збагачення попередніх винаходів в контексті авторської багатогранної художньої концепції. Названі митці поповнили музичну мову оригінальними новаціями та відкрили шлях для подальшого удосконалення піаністичної техніки.
Посилання
Григоренко Е. Джон Кейдж: творчество. К. : Муз. Україна, 2012. 228 с.
Ивашкин А. Чарльз Айвз и музыка ХХ века. М. : Сов. композитор, 1991. 464 с.
Ивашкин А., Хитрук А. В поисках традиций. О фортепианной музыке США ХХ века. Пьесы американских композиторов ХХ века для фортепиано. М. : Музыка, 1991. С. 2–6.
Конен В. Пути американской музыки : очерки по истории муз. культуры США, Изд. 3-е, переработанное. М. : Сов. композитор, 1977. 446 с.
Манулкина О. От Айвза до Адамса: американская музыка ХХ века. СПб. : Изд. Ивана Ламбаха, 2010. 784 с., ил.
Музыкальный словарь Гроува / пер. с англ., ред. и доп. Л. О. Акопяна. М. : Практика, 2001. 1095 с.
Переверзева М. В. Джон Кейдж: жизнь, творчество, эстетика : монография. М. : РУСАКИ, 2006. 333 с., ил.,нот.
Пьесы американских композиторов ХХ века для фортепиано / сост. А. Хитрук. М. : Музыка, 1991. 80 с.
Сигида С. Ю. Музыкальная культура США конца XVIII – первой половины ХХ века. Становление национальной идентичности : Очерки. М. : Композитор, 2012. 504 с.
Шнеерсон Г. Портреты американских композиторов. М. : Музыка, 1977. 232 с.
Cage J. Amores : Piano and percussion. New York [etc.] : C. F. Peters, 1945?. 16 p.
The Official George Crumb Website. URL : http://www.georgecrumb.net/ (дата звернення: 21.11.2018)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Максим Шадько
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.