ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ: ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ДО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191129Анотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане з розглядом віртуальної реальності як новогонапрямку у розвитку аудіовізуальних мистецтв. Методологія дослідження полягає в аналізі
розвитку технологій віртуалізації в їх історичному, технологічному та естетичному
аспектах. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній аналізуються технології
віртуальної реальності у їх взаємозв’язку з розвитком екранних аудіовізуальних мистецтв.
Висновки. Зростаюча потужність комп’ютерів і розвиток програмного забезпечення
дозволяють сьогодні створювати все більш реалістичні віртуальні світи, які стирають
межу між реальним та віртуальним. Сама віртуальна реальність сьогодні стає новим
естетичним та художнім інструментом, новою реальністю для аудіовізуальних мистецтв,
яка потребує від митців нових підходів і професійного освоєння цього потужного
інструменту впливу на глядачів.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-01-09
Номер
Розділ
Проблеми пластичного та ужиткового мистецтва
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Микола, Олександр Моженко, Прядко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.