НОВАТОРСТВО ВІЗУАЛЬНО-ПЛАСТИЧНОЇ ОБРАЗНОСТІ В ПОСТАНОВКАХ А. ЖОЛДАКА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221813Ключові слова:
візуально-пластична образність, пластична режисура, А. Жолдак, художньо-естетичні новації.Анотація
Мета статті – виявити особливості візуально-пластичної образності театральних постановок А. Жолдака крізь призму специфічних змін в естетиці пластичної режисури кінця ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження зумовлена характером поставлених завдань і включає наступний комплекс методів: системний та порівняльно-типологічний метод (для виявлення загальних моделей, застосованих у процесі еволюції пластичної режисури постдраматичного театру, аналізу процесів розвитку візуально-пластичної образності в українському театральному мистецтві); метод когнітивності (для обгрунтування специфіки візуально-пластичної образності в постановках А. Жолдака); метод мистецтвознавчого та образно-стилістичного аналізу (для виявлення театральних методів та композиційних прийомів) та ін. Наукова новизна. Розглянуто художньо-естетичні особливості пластичної режисури початку ХХІ ст. на прикладі постановок А. Жолдака; здійснено мистецтвознавчий аналіз театральних методів режисера; визначено та охарактеризовано головні художні методи та способи створення візуально-пластичної образності у виставах «Місяць кохання», «Войцек» та «Zholdak dreams: викрадачі почуттів» у контексті специфіки сценічного існування актора, особливостей взаємодії візуальної та вербальної драматургії постановок. Висновки. У процесі створення візуально-пластичного образу А. Жолдак фокусує увагу на двох головних аспектах його презентації – предметному середовищі та просторі. Дослідження виявило, що основою візуальної поетичної мови постановок режисера є складна гра з візуальними сенсами, що зміщує увагу з технічно-конструктивних прийомів на семантичний простір – А. Жолдак прагне переключити сприйняття глядача з прямого значення предмету на метонімічне (одне значення замінюється іншим, за умови певної залежності, наприклад часової або просторової) та метафоричне (переносне, засноване на схожості, порівнянні, аналогії). Митець модулює та конструює нову реальність відповідно до особливостей внутрішнього світу в стилістиці поетико-театрального напряму, що тяжіє до максимальної умовності та передбачає створення «штучної» реальності. Театральна постановка – це відображення його світогляду, фантазій, снів та ідей, оскільки внутрішній простір суб’єктивно-емоційного світу транслюється в сценічний простір, визначаючи його відкриту умовність.Посилання
Agisheva, N. (2014). Andriy Zholdak: shaman terrible. Theater, no. 17, 10–21 [in Russian].
Bevzyuk-Voloshina, L. (2015). Change of visual dominance in the performances of the post-modern (post-dramatic) theater of Ukraine (2000–2010). Bulletin of the Kyiv National University of Theater, Cinema and Television Karpenko-Kary, Vol. 16, 47–55 [in Ukrainian].
Veselovskaya, G. (2010). Parameters of contemporary theatricality. Transit synthesis – collage – bricolage. Modern Art, Vol. 7, 87–98 [in Ukrainian].
Zintsov, O. (2011). Video in the theater: instrument and metaphor. The art of cinema, no 5, 71–79 [in Russian].
Kuhta, E. (2004). Performances by Andrei Zholdak. Petersburg Theater Journal, no. 4 (38), 48–55 [in Russian].
Mizyak, V. D. (2018). Cultural Dimensions of Directing Practices in Kharkiv Drama Theaters of the Second Half of the Twentieth - Early Twentieth Centuries. Abstract of the Ph.D. dissertation. Kharkiv [in Ukrainian].
Mizyak, V. D. (2012). Andriy Zholdak: The Brazilian experience of the postmodern theater. Culture of Ukraine, no. 39, 181–189 [in Ukrainian].
Senkina, V. S. (2013). Theater of “visual frustration”: poetics and evolution (Russian engineering theater “AXE” and Dmitry Krymov’s Laboratory). Abstract of the Ph.D. thesis. Moscow: State Institute of Art Studies [in Russian].
Brook, P. (2001). L’Espace vide, écrits sur le théâtre. Seuil [in French].
Maurin, F., Wilson, R. (1998). Le temps pour voir. L’espace pour écouter. Le temps du théâtre. Arles: Actes Sud [in French].
Pavis, P. (1996). Dictionnaire du théâtre. Paris: Dunod [in French].
Sfar, J. (2015). L’espace non figuratif dans la scène théâtrale tunisienne contemporaine: approche plastique. Université Paul Valéry - Montpellier III. Retrived from: https://tel.archives-ouvertes.fr/tel-01244064/document [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ruslan Nуkonenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.