СОЦІАЛЬНІ ТАНЦІ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХХІ СТ.: СПОРТИВНО-ЗМАГАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета статті – виявити та проаналізувати специфіку розвитку соціальних танців на сучасному етапі; визначити особливості та охарактеризувати перспективи нового, спортивно-змагального контексту соціальних танців. Методологія дослідження базується на принципі цілісного та системного підходів до вивчення соціальних танців. Застосовано аналітичний метод (для визначення наукових підходів); метод художньо-стилістичного та мистецтвознавчого аналізу (для виявлення та обґрунтування тенденцій розвитку соціального танцю ХХІ ст.); системно-функціональний метод (посприяв структуруванню конкурсних соціальних танців як феномену сучасного соціокультурного простору) та ін. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві досліджено розвиток спортивно-змагального контексту соціальних танців ХХІ ст.; проаналізовано особливості техніки виконання та танцювальну лексику соціальних танців аргентинське танго, бачата, меренга, сальса, свінг Західного узбережжя, джиттербаг, дисккофокс, а також карибського шоу, латинського шоу та карибських танців – танцювальних програм, затверджених Міжнародною танцювальною організацією для проведення європейських та світових чемпіонатів на сучасному етапі; виявлено специфічні відмінності неконкурсного та конкурсного соціального танцю в умовах соціокультурного простору ХХІ ст. Висновки. Дослідження виявило, що на сучасному етапі, в контексті розвитку спортивно-змагального напрямку соціальних танців, трансформуються їх характерні ознаки (посилюється значення візуальної складової танцю, стандартизовано техніку виконання соціальних танців та ін.) та функції (окрім комунікативної, інформаційної, емоційної, соціальної, рекреаційної, психотерапевтичної, домінуючими стають виховна, естетична, образотворча та ін.). Соціальні танці на сучасному етапі розвитку світової танцювальної культури, уособлюють варіативність поєднання мистецтва танців (традиційна властивість соціальних танців) і майстерності (підготовка за програмою): мистецтво включає в себе творчість, спонтанність та самовираження, а майстерність сприяє створенню естетичного, художнього аспекту, проте без акцентування на особистій творчості та самовираженні.