До проблеми перекладень та інтерпретації поліфонічних творів Й. С. Баха на бандурі
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.41.2022.262977Анотація
Мета роботи – окреслити особливості перекладень і виконавської інтерпретації поліфонічних творів Й. С. Баха на бандурі. Методологія дослідження базується на системному аналітичному підході з виокремленням музично-історичного, етимологічного, текстологічного, семантичного та жанрово-стильового музикознавчих методів. Наукова новизна полягає у виявленні методичних засад для підготовки виконавця-бандуриста та характеристики впливу поліфонічної фактури на розвиток віртуозності бандуриста, його художньо-образного мислення шляхом опанування багатства композиторського письма в перекладенні для бандури творів Й. С. Баха. Висновки. Найважливішим при виконанні та перекладенні є саме стиль Й. C. Баха, що пов'язаний зі специфікою його художнього мислення, яке формує та розкриває розуміння музики.
Ключові слова: бандура, перекладення для бандури, виконавська інтерпретація, поліфонічні твори.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Андрій Єрьоменко, Наталія Єрьоменко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.