Використання інноваційних фітнес-технологій для удосконалення фізичної підготовки у жіночому пляжному волейболі
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2023-1.01Ключові слова:
пляжний, волейбол, фізична, підготовка, фітнес-технології, 6D-Sliding, ProcedosАнотація
Стаття присвячена визначенню ефективності впровадження сучасних інноваційних методик оздоровчого фітнес-тренінгу в процес фізичної підготовки кваліфікованих спортсменок з пляжного волейболу шляхом удосконалення показників їх фізичної підготовленості та їх опосередкованому впливу на результат змагальної діяльності протягом спортивного сезону. Вперше представлено загальний опис та характеристику однієї з найсучасніших фітнес-методик Procedos і можливість її використання в комплексі з іншими методиками оздоровчого тренінгу для удосконалення фізичної підготовки у жіночому пляжному волейболі. Мета дослідження – оптимізація фізичної підготовленості волейболісток високої кваліфікації, які спеціалізуються у пляжному волейболі в підготовчому періоді річного циклу підготовки, на основі використання інноваційних фітнес-технологій. Під час проведення експериментального дослідження було використано наступні методи: аналіз спеціальної науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; контрольні випробування; методи математичної статистики. Результати. Результати дослідження показали, що наприкінці спортивного сезону 2021 р. волейболістки мали в основному середні значення показників рівня спеціальної фізичної підготовленості. Результати цього сезону свідчили про досить високу ефективність тренувального процесу волейболісток 16-18 років в плані фізичної підготовки але не повністю задовольняли з точки зору спортивного результату. Після закінчення 2-ої частини експерименту (відповідає закінченню спортивного сезону 2022 р.) у спортсменок відзначалося не тільки достовірне покращення показників контрольних тестів з фізичної підготовки, а й висока позитивна якісна зміна рівня фізичної підготовленості. Переконливим додатковим підтвердженням високого ступеня ефективності використаних у роботі інноваційних фітнес-методик, запозичених з оздоровчого тренінгу для підготовки спортсменок високої кваліфікації, стали результати виступів найкращих представниць пляжного волейболу з числа спортсменок, які приймали участь в експерименті, у спортивному сезоні 2022 р. на найбільших міжнародних змаганнях. Результатами роботи обґрунтовано використання оздоровчих фітнес-технологій, таких як TRX, HIIT, Procedos, 6D-Sliding в процесі фізичної підготовки кваліфікованих спортсменок у пляжному волейболі.
Висновки. Отримані в ході експерименту матеріали свідчать про те, що застосування в підготовчому періоді тренувального процесу волейболісток-пляжниць інноваційних фітнес-технологій для удосконалення їх фізичної підготовленості дозволило підвищити ефективність процесу фізичної підготовки в цілому, що дає підставу рекомендувати дану програму для практичного використання в системі спортивної підготовки волейболісток на етапі збереження вищої спортивної майстерності.
Посилання
Ванюк, Д.В. (2013). Шляхи підвищення фізичної підготовленості волейболісток високої кваліфікації у змагальному періоді річного циклу підготовки. (кандидатська дисертація). Дніпро.
Галицька, А. (2016). Значення та кваліфікація координаційних здібностей у фізичній підготовці волейболістів. Фізичне виховання спорт і культура здоров`я у сучасному суспільстві, 3 (35), 91-95.
Гринченко, І.Б., Ісаєв, О.Г., & Тихонова, А.О. (2019). Вдосконалення рівня фізичної підготовленості юних волейболістів за допомогою тренажерного обладнання. Технології збереження здоров’я, реабілітація і фізична терапія. 3, 26–31.
Гунченко, В. (2018). Роль та місце координаційних здібностей у структурі спеціальної фізичної підготовки спортсменів з пляжного волейболу. Молодь та олімпійський рух: матеріали XI Міжнародної конференції молодих вчених, 11-12.04.2018 р., м. Київ, 135–136.
Гунченко, В.В. (2021). Структура та зміст спеціальної фізичної підготовки спортсменів з пляжного волейболу на етапі підготовки до вищих досягнень (кандидатська дисертація). Дніпро.
Кокарева, С.М., Дорошенко, Е.Ю., Кокарев, Б.В., & Данильченко, С.І. (2021). Моніторинг спеціальної працездатності, фізичної та функціональної підготовленості футболістів 19-21 років. Sciences of Europe. Praha, Czech Republic, 3 (65), 19–23.
Кокарева, С.М., Дорошенко, Е.Ю., & Кокарев, Б.В. (2017). Деякі питання організації занять із загальної та спеціальної фізичної підготовки студентської команди з міні-футболу. Спортивний вісник Придніпров’я. Дніпропетровськ: ДДІФКС. 1, 37–42.
Кокарева, С.М., Кокарев, Б.В., & Дорошенко, Е.Ю. (2022). Інноваційні методики фітнес-тренінгу для підвищення фізичної підготовленості висококваліфікованих футболістів. [монографія]. Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка».
Міщенко, О., & Гунченко, В. (2017). Значення фізичної підготовки для пляжних волейболістів на прикладі пляжних волейболісток 14-15 років. Актуальні проблеми юнацького спорту: матеріали XII Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27.09.2017 р., м. Херсон, 15.
Нечушкин, Ю.В. (2014). Методика специальной физической подготовки волейболистов высокой квалификации в соревновательном периоде. (автореферат, кандидатська дисертація). М. Россия.
Олійник, М.О. (2021). Удосконалення тренувального процесу кваліфікованих волейболістів на основі використання модельних характеристик змагальної діяльності . (автореферат, кандидатська дисертація). Дніпро, Україна
Піменов, М.П., & Тищенко, І. М. (2003). Пляжний волейбол. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності. К. Республіканський науково-методичний кабінет, ЗАТ «Броварська друкарня».
Платонов, В.Н. (2022). Двигательные качества и физическая подготовка спортсменов. (монографія). М: Физкультура и спорт.
Boichuk, R., Iermakov, S., Kovtsun, V., Levkiv, V., Ulizko, V., Kryzhanivskyi,V., Kovtsun, Vit., & Kazmiruk, A. (2020). Relation of the competitive activity effectiveness of volleyball players (girls) at the age of 16-18 with the physical development indicators. Journal of
Physical Education and Sport. 20 (2), 615-622. DOI:10.7752/jpes.2020.02090.
Chayun, D., Kletsov, K., & Manzheley, I. (2020). Acrobatics as a new trend in Aerobic Gymnastics. Journal of Physical Education and Sport, 20(2), 759-767. DOI:10.7752/jpes.2020.02109.
Engel, F.A., Ackermann, A., Chtourou, H. & Sperlich, B. (2018). High-intensity interval training performed by young athletes: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Physiology, 9, 1012. doi.org/10.3389/fphys.2018.01012
Federer, N., Aagaard, M. (2016). 6D™ SLIDING is a functional slide training system for sports and fitness. Training 6-Directions. Minsk: ART-Solution LLC, 82.
Girard, J., Feng, B. & Chapman, C. (2018). The effects of high-intensity interval training on athletic performance measures: a systematic review. Physical Therapy Reviews, 23 (2), 151–160. doi.org/10.1080/10833196.2018.1462588
Hardiman, A.L, Dorsch, T.E, & Vierimaa, M. (2022). An Examination of Youth Sport Leaders’ Efforts to Keep an Elite Youth Volleyball Club Operational During the Global COVID-19 Pandemic. Journal of Sport &Exercise Psychology, 44, S9–S9.
Herzog, M.H., Francis, G., & Clarke, A. (2019). Understanding Statistics and Experimental Design: How to Not Lie with Statistics. Cham: Springer International Publishing. doi.org/10.1007/978-3030-03499-3
Hnatchuk, Y., Lynets, M., Khimenes, Kh. & Pityn, M. (2018) Improvement of physical preparedness of qualified volleyball players. Journal of Physical Education and Sport, 18(1), 239 – 245. doi: 10.7752/jpes.2018.01032
Iermakov, S, Boichuk, R, Strelnikova, E, Wnorowski, K, & Zakharova, S. (2022). Improving the special motor qualities of experienced female volleyball players living on the territory of martial law. Pedagogy of Health, 1(2), 39–47. https://doi.org/10.15561/health.2022.0202
Kaufmann, S., Ziegler, M., Werner, J., Noe, C., Latzel, R., Witzany, S., Beneke, R. & Hoss, O. (2022). Energetics of Floor Gymnastics: Aerobic and Anaerobic Share in Male and Female Sub-elite Gymnasts. Sports Medicine, 8(1), 1–10.
Novikov, A.V. (2018). The Ways to Improve the Technical and Physical Training of 17–18 Year-Old Volleyboll Players by Means of Weight Training Exercises. Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, 2551–2554.
Orscelik, A., Kaya, I., Karaaslan, B., Agiragac, B., & Ceyhan, C. (2022). Is COVID-19 infection decreasing the sports performance of the volleyball players? A pilot study. Journal of Mens Health, 18(4), 89. https://doi.org/10.31083/jomh.2021.143
Piatti, M., Turati, M., Bigoni, M., & Gaddi, D. (2021). Volleyball and COVID-19 emergency: experience of a highlevel Italian club team. Sport Sciences for Health, 17(1), 253–255. https://doi.org/10.1007/s11332-020-00718-3
Seemann-Sinn, A., Kwiatkowski, S., Rüdrich, P., & Naundorf, F. (2022). Effects of specific high-intensity interval training on endurance performance on pommel horse and arm ergometer. Journal of Physical Education and Spor,. 22 (5), 1219-1226. doi: 10.7752/jpes.2022.05153
Shankulov, Y., Andrusyshyn, I., Zaurenbekov, B., Zhunisbek, D., & Akhmetkarim, M. (2020). Planning efficiency of athletic preparations of highly qualified volleyball players in annual macro-cycle. Journal of Physical Education and Sport, 20 (1), 35, 262 – 266.
Vanyuk, A., Vindyk, A., Zakharina, I., Hrybovska, I., Pityn, M., Danylevych, M., & Hrybovskyy, R. (2020). Improving the functional preparedness of volleyball players aged 18–22 using recovery measures. Journal of Physical Education and Sport, 20(4), 2086-2093. DOI:10.7752/jpes.2020.s3281.
https://procedos.store/collections/frontpage
