Показники фізичного розвитку юних футболістів 14-15 років
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2022-2.04Ключові слова:
довжина тіла, маса тіла, обхват грудної клітки, вагово-ростовий індекс, індекс пропорційностіАнотація
Мета – встановити показники фізичного розвитку юних футболістів 14-
15 років. Матеріал та методи: відповідно до мети та поставлених завдань, програма
досліджень включала методи теоретичного аналізу та узагальнення науково-методичноїлітератури, методи вивчення антропометричних характеристик, методи математичної обробки результатів. Дослідження здійснювалося з футболістами команди ФК «Арена» Харків – учасниками першості ДЮФЛ України. У дослідженні взяли участь 24 футболісти 14-15 років. Дослідження проводилося у Харківському обласному лікарсько-фізкультурному диспансері. Робота здійснювалася у три етапи. На першому етапі проводилися аналіз, обстеження футболістів 14-15 років. На третьому етапі даного дослідження розраховувалися ваго-ростові індекси та індекси пропорційності. Результати: у статті представлено антропометричні показники юних футболістів 14-15 років. Встановлено, що футболісти 14-15 років мають характерні габаритні розміри тіла (довжина та маса тіла, обхват грудної клітки у спокої, на вдиху та на видиху), ваго-ростові індекси (індекси ЯрхоКраупе, Рорера та Кетле) та індекси пропорційності (індекси Ерісмана та Ліві), які у футболістів даної групи перебували в межах вікової норми. Маса тіла футболістів даної групи становила 55,8±1,8 кг, довжина тіла – 169,1±2,0 см, ОГК у спокої – 80,8±1,2 см, ОГКна вдиху – 86,5±1, 1 см, ОГК на видиху – 78,9±1,2 см. У футболістів 14-15 років середній показник індексу Ярхо-Краупе дорівнював – 329,0±8,4 г/см, індексу Рорера – 11,5±0, 3 у.о, індексу Кетле – 19,4±0,4 у.о, індексу Ерісмана – -3,8±1,1 см. індексу Ліві – 47,8±0,6%. Висновки: дані проведеного дослідження свідчать про відмінності морфологічних показників, ваго-ростових індексів та індексів пропорційності у юних футболістів 14-15 років.
Посилання
Антипов, А.В., Губа, В.П. & Тюленьков, С.Ю. (2008). Диагностика и тренировка двигательных способностей в детско-юношескому футболе: научно-методическое пособие. Москва: Советский спорт.
Кузнецов, А.А. (2007). Организационно-методическая структура учебно-тренировочного процесса в футбольной школе. 4 этап (16-17 лет). Москва: Олимпия, Человек.
Лисенчук, Г.А. (2003). Управление подготовкой футболистов. Киев: Олимпийская литература.
Монаков, Г.В. (2007). Подготовка футболистов. Теория и практика. Москва: Советский спорт.
Перевозник, В.И. (2020). Анатомо-фізіологічні особливості розвитку юних футболістів.
Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах, 1, 77-80.
Перевозник, В.И. & Перцухов А.А. (2018). Возрастные и антропометрические показатели футболистов высокой квалификации. Слобожанський науково-спортивний вісник, 6 (68), 65-69. https://doi.org/10.15391/snsv.2018-6.011
Перцухов, А.А. (2010). Оценка функциональной подготовленности футболистов 17-19 лет.
Слобожанський науково-спортивний вісник, 1. 40-42.
Перцухов, А.А. (2011). Взаимосвязь показателей габаритных размеров тела и функциональной подготовленности футболистов 17-19 лет. Физическое воспитание студентов, 4, 64-66.
Перцухов, А.А. & Шаленко, В.В. (2021). Модельні характеристики провідних футболістів різного ігрового амплуа. Слобожанський науково-спортивний вісник, 1 (81), 47-58. https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.007
Платонов, В.Н. (2015). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: учебник (для тренеров). Киев: Олимпийская литература.
Поворознюк, В.В. (2000). Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием. Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України, 2 (7), 88-95.
Прусов, П.К. (2000). Физическая работоспособность и некоторые особенности энергообеспечения юных спортсменов в зависимости от уровня масс ростового соотношения. Педиатрия, 6, 61-64.
Пшибыльский, Б. & Мищенко, В. (2005). Функциональная подготовленность высококвалифицированных футболистов: монография. Киев.
Уилмор, Дж.Х. & Костилл, Д.Л. (1997). Физиология спорта и двигательной активности. Киев: Олимпийская литература.
Шаленко, В.В. & Перцухов, А.А. (2016). Антропометрические показатели футболистов высокой квалификации. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях. Сборник статей XII международной научной конференции. Харьков, 53-56.
Pelliccia, A., & Maron, B. J. (1999). Physiologic left ventricular cavity dilatation in elite athletes. Annals of internal medicine, 131(7), 546.
Pelliccia, A., Maron, B. J., Spataro, A., Proschan, M. A., & Spirito, P. (1991). The upper limit of physiologic cardiac hypertrophy in highly trained elite athletes. New England Journal of Medicine, 324(5), 295-301.
Pertsukhov, A., Perevoznick, V., Shalenko, V., Zhurid, S., Khudyakova, V. & Koval, S. (2018).
Functional preparedness of football players with different qualifications. Journal of Physical Education and Sport, 18(2), 710-714. DOI:10.7752/jpes.2018.02104
Rowland, T.W. (1989). Oxygen uptake and endurance fitness in children. A developmental perspective. Pediatric Exercise Science, 1, 313-328.
Rowland, T.W. (1991). «Normalizing» maximal oxygen uptake, or the search for the holy grail (per kg). Pediatric Exercise Science, 3, 95-102.
