Покращення рухової активності в учнів 5 класів засобами рухливих ігор
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2024-4.09Ключові слова:
методика, рухливі ігри, рухова активність, учні 5 класів, крокометрія, хронометражАнотація
Мета роботи - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики покращення рухової активності в учнів 5класів засобами рухливих ігор. Матеріал і методи. Проведений педагогічний експеримент здійснювався на базі Кролевецького ліцею № 1 Кролевецької міської ради Сумської області, в якому взяли участь 32 учня 5класів, які зараховані до основної медичної групи. Учнів 5класів було розподілено на контрольну групу (КГ, n=16, 5-А клас) та експериментальну групу (ЕГ, n=16, 5-Б клас). Термін проведення педагогічного експерименту: вересень-листопад 2023 року. Учні КГ та ЕГ займалися за Модельною навчальною програмою «Фізична культура. 5-6 класи» для ЗЗСО. Під час уроків з фізичної культури в КГ вчитель дотримувався запланованих завдань та робочого плану. В ЕГ було впроваджено розроблену методику покращення рухової активності засобами рухливих ігор. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, методом пульсометрії, крокометрії, хронометражу, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Визначення рівня рухової активності проводилося на підставі комплексу показників: часу рухової активності учнів з відображенням змісту та якості у різні режимні моменти, що визначається за допомогою методу індивідуального хронометражу; обсяг рухової активності з використанням методу крокометрії для кількісної оцінки рухової активності; інтенсивності рухової активності методом пульсометрії (підрахунок частоти серцевих скорочень в уд/хв) при виконанні різних видів м’язової діяльності. Результати. На констатувальному етапі педагогічного експерименту отримали такі показники рівня рухової активності в учнів 5 класів: в КГ високий рівень мають 3 учня (19%), середній 7 учнів (44%), низький рівень – 6 учнів (37%). В ЕГ високий рівень мають 3 учня (19%), середній 6 учнів (37%), низький рівень – 7 учнів (44%). Зазначимо, що показники КГ та ЕГ знаходяться на однаковому рівні. На формувaльному етапі педагогічного експерименту було розроблено та впроваджено методику покращення рухової активності в учнів 5класів засобами рухливих ігор. Розроблена методика впроваджувалася в усіх формах фізкультурно-оздоровчої роботи в ЗЗСО, до її змісту включалися заняття з використанням рухливих ігор безпосередньо під час уроків фізичної культури та під час інших форм. Запропонована методика впроваджувалася за трьома напрямами, зокрема з учнями, педагогами та батьками. На контрольному етапі педагогічного експерименту отримали такі показники: в КГ високий рівень мають 4 учня (25 %), середній рівень ‒ 7 учнів (44 %), низький рівень – 5 учнів (31 %). В ЕГ високий рівень мають 6 учнів (38 %), середній 7 учнів (44 %), низький рівень – 3 учня (18 %). Таким чином, в КГ спостерігається значний відсоток учнів, які мають низький рівень рухової активності в учнів 5класів, водночас як в ЕГ виявляються високий і середній рівні рухової активності в учнів 5класів, що говорить про ефективність нашої розробленої методики покращення рухової активності в учнів 5класів засобами рухливих ігор. Висновки. Під час педагогічного експерименту розроблена нами методика покращення рухової активності в учнів 5 класів засобами рухливих ігор під час експериментальної перевірки підтвердила свою ефективність і може бути рекомендована для використання в практичній діяльності вчителів закладів загальної середньої освіти.
Посилання
Арефьєв, В. Г. (2014). Здоров’я підлітків і рухова активність. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, 118 (3), 6‒10.
Безверхня, Г.В., Семенов, А.А., Килимистий, М.М., & Маслюк, Р.В. (2014). Рухливі ігри з методикою навчання: підручник. Умань: ВПЦ «Візаві»
Боднар, І.Р., Гук Г.І., Рихаль, В.І., & Пастерніков, В.В. (2022). Рухова активність дітей середнього шкільного віку. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, Випуск 11 (157), 35‒40. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2022.11(157).09
Васкан, І. Г., 2017. Стан та перспективи вдосконалення спеціально організованої рухової активності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Молодий вчений, 3(1), 54–57.
Веселовський, А., Данилків, С., & Веселовська, О. (2023). Рухливі ігри як засіб підвищення рухової активності молодших школярів під час уроків фізичної культури. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 5K (165), 30‒34. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.5K(165).06
Гозак, С., Єлізарова, О., & Парац А. (2016). Динаміка рухової активності міських учнів середнього шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3, 93‒104.
Дмитренко, С.М., Герасимишин, В.П., Хоронжевський, Л.Є., & Чуйко, Ю.А. (2021). Цілеспрямований розвиток рухових здібностей молодших школярів засобами рухливих ігор. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 3(133), 39‒42. DOI 10.31392/NPU-nc.series 15.2021.3(133).07
Карасєвич, С. А., & Карасєвич, М. П. (2019). Рухливі ігри та ігрові вправи: навч. посібник. Умань: Видавець «Сочінський М. М.».
Кіндзера, А. Б, & Боднар, І. Р. (2017). Характеристика фізичної активності школярів 5-9 класів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 5 (86), 144‒147.
Круцевич, Т.Ю. (2004). Методичні рекомендації щодо визначення добової рухової активності школярів. Київ: Наук. світ.
Мандюк, А. Б. (2021). Теоретико-методичні основи формування культури вільного часу школярів з використанням різних форм рухової активності: автореф. дис. … д-ра. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02. Львів.
Марчук, В. (2005). Рухова активність учнів і її виміри. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. Луцьк, 295–296.
Москаленко, Н., & Решетилова, Н. (2018). Сучасні підходи щодо підвищення рухової активності дітей шкільного віку. Вісник Придніпров'я, 1, 203‒208.
Педан О. С., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., & Лакіза О. М. (2022). Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752.
Харчук, Т. В., Буренко, М. С., & Шавель, Х. Є. (2023). Фізична культура чинник формування здорового способу життя особистості в умовах змін воєннополітичної ситуації в Україні. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 10 (170), 137‒141. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.10(170).29
Шавель, Х. Є., Михаць, Т. Р., & Свистун, Ю. Д. (2016). Вплив рухливих ігор на функціональні можливості організму дітей середнього шкільного віку. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 230‒234.
Шевченко, О. В. (2017). Рухливі ігри і забави: навч.-метод. посіб. Харків: ФОП Озеров Г. В.
