Іmprovement of 5th grade students’ motor activity by means of mobile games
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2024-4.09Keywords:
method, mobile games, motor activity, 5th grade students, pedometry, timingAbstract
The purpose of the work is to substantiate theoretically and verify experimentally the effectiveness of the method for improving 5th grade students’ motor activity by means of mobile games. Material and methods. The pedagogical experiment was carried out on the basis of the Krolevets Lyceum No. 1 of the Krolevets City Council of the Sumy Region. It enrolled 32 students of 5th grade from the main medical group. They were divided into a control group (CG, n=16, 5-A grade) and an experimental group (EG, n=16, 5-B grade). The term of the pedagogical experiment was September-November, 2023. Pupils of CG and EG studied according to the Model curriculum "Physical culture. 5-6 grades" for institutions of general secondary education. During Physical Education lessons in the CG, the teacher followed the planned tasks and work plan. A developed method of improving motor activity by means of mobile games was implemented in EG. Research methods: theoretical analysis of scientific and methodical literature, pedagogical experiment. The level of motor activity was determined on the basis of a set of indicators: the time of students’ motor activity with a reflection of its content and quality at different moments of the regime, which was determined with the method of individual timing; the amount of motor activity using the pedometry method for quantitative assessment of motor activity; the intensity of motor activity by the pulsometry method (calculation of heart rate in bpm) when various types of muscle activity were performed; methods of mathematical statistics. The results. At the ascertaining stage of the pedagogical experiment, the following indicators of the 5th grade students’ motor activity level were obtained: in CG, 3 students (19%) had a high level, 7 students (44%) had an average level, and 6 students (37%) had a low level. In EG, 3 students (19%) had a high level, 6 students (37%) had an average level, and 7 students (44%) had a low level. It is necessary to note that the indicators of CG and EG were at the same level. At the formative stage of the pedagogical experiment, a method for improving the motor activity of 5th grade students by means of mobile games was developed and implemented. The developed method was implemented into all forms of physical culture and health work in institution of general secondary education. Its content included mobile games directly during Physical Education lessons and during other forms. The developed method was implemented in three directions, in particular with students, teachers and parents. At the control stage of the pedagogical experiment, the following indicators were obtained: in CG, 4 students (25%) had a high level of motor activity, 7 students (44%) had an average level, and 5 students (31%) had a low level. In EG, 6 students (38%) had a high level of motor activity, 7 students (44%) had an average level, 3 students (18%) had a low level. Thus, in CG there is a significant percentage of 5th grade students who have a low level of motor activity, while in EG there are high and average levels of motor activity among 5th grade students. This fact proves the effectiveness of developed method for improving 5th grade students’ motor activity by means of mobile games. Conclusions. The method we had developed for improving 5th grade students’ motor activity by means of mobile games confirmed its effectiveness during the experimental test and can be recommended for use in the practical activities of a Physical Education teacher.
References
Арефьєв, В. Г. (2014). Здоров’я підлітків і рухова активність. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, 118 (3), 6‒10.
Безверхня, Г.В., Семенов, А.А., Килимистий, М.М., & Маслюк, Р.В. (2014). Рухливі ігри з методикою навчання: підручник. Умань: ВПЦ «Візаві»
Боднар, І.Р., Гук Г.І., Рихаль, В.І., & Пастерніков, В.В. (2022). Рухова активність дітей середнього шкільного віку. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, Випуск 11 (157), 35‒40. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2022.11(157).09
Васкан, І. Г., 2017. Стан та перспективи вдосконалення спеціально організованої рухової активності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Молодий вчений, 3(1), 54–57.
Веселовський, А., Данилків, С., & Веселовська, О. (2023). Рухливі ігри як засіб підвищення рухової активності молодших школярів під час уроків фізичної культури. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 5K (165), 30‒34. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.5K(165).06
Гозак, С., Єлізарова, О., & Парац А. (2016). Динаміка рухової активності міських учнів середнього шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3, 93‒104.
Дмитренко, С.М., Герасимишин, В.П., Хоронжевський, Л.Є., & Чуйко, Ю.А. (2021). Цілеспрямований розвиток рухових здібностей молодших школярів засобами рухливих ігор. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 3(133), 39‒42. DOI 10.31392/NPU-nc.series 15.2021.3(133).07
Карасєвич, С. А., & Карасєвич, М. П. (2019). Рухливі ігри та ігрові вправи: навч. посібник. Умань: Видавець «Сочінський М. М.».
Кіндзера, А. Б, & Боднар, І. Р. (2017). Характеристика фізичної активності школярів 5-9 класів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 5 (86), 144‒147.
Круцевич, Т.Ю. (2004). Методичні рекомендації щодо визначення добової рухової активності школярів. Київ: Наук. світ.
Мандюк, А. Б. (2021). Теоретико-методичні основи формування культури вільного часу школярів з використанням різних форм рухової активності: автореф. дис. … д-ра. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02. Львів.
Марчук, В. (2005). Рухова активність учнів і її виміри. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. Луцьк, 295–296.
Москаленко, Н., & Решетилова, Н. (2018). Сучасні підходи щодо підвищення рухової активності дітей шкільного віку. Вісник Придніпров'я, 1, 203‒208.
Педан О. С., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., & Лакіза О. М. (2022). Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752.
Харчук, Т. В., Буренко, М. С., & Шавель, Х. Є. (2023). Фізична культура чинник формування здорового способу життя особистості в умовах змін воєннополітичної ситуації в Україні. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 10 (170), 137‒141. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2023.10(170).29
Шавель, Х. Є., Михаць, Т. Р., & Свистун, Ю. Д. (2016). Вплив рухливих ігор на функціональні можливості організму дітей середнього шкільного віку. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 230‒234.
Шевченко, О. В. (2017). Рухливі ігри і забави: навч.-метод. посіб. Харків: ФОП Озеров Г. В.
