Використання спеціалізованих естафет для розвитку когнітивної сфери юних гандболісток
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2025-1.02Ключові слова:
гандболістки, юні, когнітивні властивості, розвиток, тренування, інтелект, естафетиАнотація
Мета дослідження – встановити вплив спеціально підібраних естафет на когнітивні здібності юних гандболісток. Матеріал і методи. У дослідження взяли участь гандболістки 12-14 років, які тренувалися у звичайному режимі, відповідно до вимог навчальної програми з гандболу у кількості 32 осіб: контрольна група (КГ n=17) спортсменок, тренувалася за планами тренера, в навчально-тренувальні заняття же експериментальної групи (ЕГ, n=15) були додатково впроваджені спеціально підібрані естафети, які виконувалися спортсменками один раз на тиждень протягом 10 хвилин перед ігровим тренуванням. Основний зміст навчальних тренувань у обох групах відповідав навчальній програмі. Для проведення дослідження були використані наступні методи: аналіз наукової літератури, за допомогою якого було встановлено актуальність запропонованого питання та підібрані методики встановлення рівня розвитку когнітивних властивостей спортсменок; опитування тренерів, відбувалося у дистанційному режимі через заповнення Googl Forms. Всього в опитуванні взяли участь 43 тренери зі стажем роботи понад 5 років; тестування когнітивних властивостей спортсменок відбувалося з використанням цифрового пристрою на якому гандболістки виконували певні дії у спокійному стані перед тренувальним заняттям, визначалися короткочасна пам’ять, швидкість реакції, уважність та здатність до прийняття логічного рішення. Тестування відбувалося двічі – на початку дослідження та після 3 місяців педагогічного експерименту; методи математично-статистичної обробки інформації. Результати. Встановлено відсутність узгодженості думок тренерів стосовно найважливішого виду підготовленості для юних спортсменів та стосовно переваги певної когнітивної властивості для ігрової діяльності гравців (ʋ˃10%, група не однорідна). Встановлено показники швидкості, уваги та логічності мислення гандболісток 12-14 років (n=32) у тесті «зайвий предмет» (579,34±31,41 с), увага у послідовностях «від 1 до 50» (66,74±10,17), короткочасної пам’яті (47,07±10,51), пам’яті «запам’ятовування чисел» (5,5±0,61), та здатності до прийняття логічних рішень «Escapa» (8,6±1,4). Встановлено позитивні достовірні зміни у проявах когнітивних здібностей гандболісток 12-14 років після 4 місяців педагогічного експерименту. Висновок. Запропоновані варіанти естафет, які поєднують у собі фізичну та специфічну розумову діяльність гандболісток, щодо прийняття ігрових рішень, позитивно впливають на розвиток когнітивних властивостей юних спортсменок у віці 12-14 років.
Посилання
Долбишева, Ніна. (2016). Теоретико-методичні положення інтелектуальної підготовки як основа досягнення спортивного результату в інтелектуальних видах спорту. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 2, 139-145.
Несен, Олена & Стрельникова, Євгенія (2024). Розвиток когнітивних здібностей юних гандболістів через ігрові завдання. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності: збірка тез доповідей ІV Веукраїнської науково-практичної конференції, 25 жовтня 2024 року, Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 164-169. https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstreams/f9fa9657-4ec8-42c9-89fa-5a05cd24edaa/download
Чернявська, Т.П. (2022). Емоційний інтелект як ресурс конкурентоспроможності у спортивній ігровій діяльності. Спортивні ігри, №2(24), 82–90 doi: 10.15391/si.2022-2.9
Armstrong, T. (2003). The multiple intelligences of reading and writing. Alexandria, VA: Association for Supervision and Curriculum Development https://issuu.com/mira003/docs/thomas_armstrong_-_the_multiple_int
Atcharat Yongtawee, Jinhan Park, Yujin Kim & Minjung Woo. (2022). Athletes have different dominant cognitive functions depending on type of sport. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 20 (1). https://doi.org/10.1080/1612197X.2021.1956570
Babacan, T., & Dilci, T. (2012). Adaptation studies of multiple intelligence scale to Turkish. E-Journal Of New World Sciences Academy Nwsa-Education Sciences, 7(3), 969-982.
Brigitta Kiss & László Balogh (2019). A study of key cognitive skills in handball using the Vienna test system. Journal of Physical Education and Sport, 19(1), 733-741 DOI:10.7752/jpes.2019.01105
Charles Reynaldo, Ryan Christian, Hansel Hosea & Alexander A. S. Gunawan. (2020). Using Video Games to Improve Capabilities in Decision Making and Cognitive Skill: A Literature Review. ScienceDirect. 5th International Conference on Computer Science and Computational Intelligence, 211-221.
Djoko Nugroho, Mohammad F. Hidayatullah, Muchsin Doewes & Sapta K. Purnama. (2023). The effects of massed and distributed drills, muscle strength, and intelligence quotients towards tennis groundstroke skills of sport students. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 1, 14-23 doi:10.15561/26649837.2023.0102
Igor Ilić (2015). Structures and differences of the cognitive abilities of top handball, volleyball, basketball and soccer players facta universitatis. Series: Physical Education and Sport, 13(3), 403-410.
Ihor Popovych, Alla Borysiuk, Oleksandr Semenov, Nataliia Semenova, Iyuriy Serbin & Olena Reznikova. (2022). Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports. Journal of Physical Education and Sport, 22(4), 848-857.
Julijan Malacko & Veroljub Stanković. (2011). Interaction of motor and cognitive abilities of elite handball players. Sport Science, 4 (2), 65-69
Maciej Śliż, Wojciech Paśko, Bartosz Dziadek, Anita Ziajka, Natalia Południak, Patryk Marszałek, Grzegorz Krawczyk & Krzysztof Przednowek. (2023). Relationship between body composition and cognitive abilities among young female handball players. Journal of Physical Education and Sport. Vol. 23 (7), 650-659.
Metan, H., & Küçük, V. (2017). Age group comparing individuals with and without regular sports with multiple intelligence aspects. Journal of International Social Research, 10(49), 327-333.
Mevlüt Yildiz, Yavuz Öntürk & Engin Efek (2020). The Investigation of Multiple Intelligence Modalities of University Students Receiving Sports Education. Asian Journal of Education and Training, 6(2), 246-255. DOI: 10.20448/journal.522.2020.62.246.255
Mykhailo Khoroshukha, Grygoriy Griban, Nataliia Terentieva, Pavlo Tkachenko, Oleksandr Petrachkov, Bogdan Semeniv, Olena Otravenko, Zoia Dikhtiarenko, Eduard Yeromenko, Oksana Khurtenko & Andrii Lytvynenko. (2021). Influence of Different Training Activities on Development of Junior Athletes' Logical Thinking. International. Journal of Human Movement and Sports Sciences, 9(1), 62-70. DOI: 10.13189/saj.2021.090109
Neuwirth, W., & Benesch, M. (2012). Vienna Test System Manual: Determination Test, (Version 35). Moedling: Schuhfried.
Paula Biscaia, Eduarda Coelho, Paulo Vicente João, Diogo Monteiro, António Hernandez-Mendo & José Alves. (2021). Which cognitive and perceptual skills best discriminate elite female handball players. Kinesiology, 53 (1), 104-112 DOI: 10.26582/k.53.1.13
Trecroci, A., Duca, M., Cavaggioni, L., Rossi, A., Scurati, R. Longo, S., Merati, G., Alberti, G. & Formenti, D. (2021). Relationship between Cognitive Functions and Sport-Specific Physical Performance in Youth Volleyball Players. Brain Sciences, 11, 227. https://doi.org/10.3390/brainsci11020227







