Розробка та використання програми тренувань передачі м’яча «слабкою» рукою для баскетболістів етапу попередньої базової підготовки

Анотація

На початкових етапах багаторічної підготовки спортивний результат визначається досконалістю базових технічних рухів та дій. Будь-який технічний прийом будується на основі старих координаційних зв’язків із знайомих спортсмену рухових елементів. У зв’язку з цим, у баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки необхідно цілеспрямовано розвивати технічні якості, через те, що змагальна боротьба передбачає швидко і своєчасно оцінювати ігрову ситуацію, миттєво реагувати і вміти реалізувати прийняті рішення. Шляхом реалізації технічних дій в ігровій діяльності, баскетболісти можуть досягати значної переваги над суперником. Мета дослідження – визначити зміни показників передачі м’яча «слабкою» рукою баскетболістів 10–12 років під впливом занять експериментальної програми. Матеріали і методи. В експерименті взяли участь баскетболісти Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи етапу попередньої базової підготовки віку 10–12 років (60 спортсменів), які були поділені на дві групи: експериментальну групу та контрольну (по 30 баскетболістів у кожній). Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичний аналіз наукової та навчально-методичної літератури; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Показники в експериментальній групі (ЕГ) за результатами 3-місячної програми тренувань передачі м’яча однією рукою («слабкою») у баскетболістів 10–12 років значно покращились. У баскетболістів 10 років результативність передачі м’яча підвищилась на 24,4%. Результат до експерименту становив 8,6 раз, після – 10,7. Темп приросту склав 2,1, при p<0,05. Баскетболісти 11 років покращили результативність передач на 20%, до експерименту їх показник був 11,5, після – 13,8. Приріст с клав 2,3 раза, при p<0,05. Спортсмени 12 років покращили свою результативність на 15,8%, до експерименту показник становив 15,1 за кількістю передач, після експерименту – 17,5. Приріст становив 2,4 рази при p<0,05. Як показало дослідження, баскетболісти контрольної групи (КГ), яка не займалась за експериментальною програмою, а виконання передач відбувалось правою і лівою рукою, також покращили свої показники у виконанні передачі м’яча однією рукою («слабкою»), але не суттєво. Баскетболісти 10 років покращили результат на 3,4%. До експерименту показник передачі м’яча становив 8,8 раза за 30 с роботи, після експерименту – 9,1. Приріст склав 0,3, при p>0,05. У спортсменів 11 років результат зріс на 4%, приріст склав 0,5 раза. Показник до експерименту становив 11,7 за кількістю передач, після експерименту – 12,2, при p>0,05. Баскетболісти 12 років покращили показник на 4,6%. До експерименту кількість передач дорівнювала 15,2, після експерименту – 15,9 раз. Приріст становить 0,7, при p>0,05. Висновки: Впровадження експериментальної програми дало змогу покращити показники техніки передачі м’яча баскетболістів 10–12 років. Контроль технічної підготовленості на міжгруповому рівні показує (p<0,05), що баскетболісти експериментальної групи переважають у техніці передачі м’яча однією рукою («слабкою») в межах 12,5-24,4%, порівняно з відповідними підгрупами контрольної групи – 3,4-5,2%.