Модельні морфо-функціональні показники складу тіла висококваліфікованих гандболісток
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2025-2.03Ключові слова:
адаптація, антропометрія, біоімпедансометрія, гандболістки, склад тіла, вісцеральний жир, сегменти тілаАнотація
Мета роботи – визначити модельні показники компонентного складу маси тіла висококваліфікованих гандболісток. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 27 гандболісток високої кваліфікації, котрі входять до складу команди жіночого гандбольного клубу “Галичанка”. Усі повздовжні розміри тіла вимірювались стандартним зростоміром використовуючи метод антропометрії. Морфо-функціональна діагностика компонентного складу маси тіла гандболісток включала в себе визначення складу тіла за допомогою біоімпедансного аналізатора Tanita BC-601 та розрахунковим методом з використанням формул Ї. Матейки. Морфо-функціональний профіль висококваліфікованих гандболісток включав такі показники: вага тіла (кг) й індекс маси тіла (ІМТ) (кг/м2); вміст жирового компоненту (%, кг); вміст м’язового компоненту (%, кг); вміст кісткового компоненту (%, кг); рівень вісцерального жиру, вміст води в організмі (%), товщину шкірно-жирових складок (Skinfold Caliper Baseline), обводи (сантиметрова стрічка) та діаметри (товщинний циркуль). Результати. Результати досліджень показують, що середній вік обстежуваної групи становив 20,67±2,89 років. Середня вага тіла у досліджуваній групі становить 69,06±6,19 кг, при середньому зрості обстежуваних – 174,01±3,82 см, індекс маси тіла – 22,82±1,88 кг/м², загальний вміст жирового компоненту в організмі склав 20,96±3,35 %, показник вісцерального жиру у наших обстежених становить 1,18±0,30, загальний вміст м’язового компоненту – 51,69±0,74 кг, кісткова маса – 2,84±0,09 кг, сумарний вміст води в організмі обстежених гандболісток склав 58,38±3,0 %. Розрахунковий метод складу тіла показав такі показники наших обстежених: абсолютна маса кісткового компоненту 9,19±0,99 кг, а відносна її маса – 15,26±0,79%, середні значення абсолютної маси жирового 9,78±1,48 кг, відносної маси 15,91±1,62 %, абсолютна маса скелетних м’язів 30,54±3,14 кг, відносна ж 44,83±2,11 % від загальної ваги тіла обстежених. Висновки. Визначено методом імпедансометрії 19 показників складу тіла та 6 показників складу тіла – розрахунковим методом, з використанням даних антропометричного обстеження, які характеризують компонентний склад маси тіла гандболісток високої кваліфікації, котрі входять до складу команди жіночого гандбольного клубу “Галичанка”. Аналіз отриманих даних показав незначну асиметрію розподілу жирового та м’язового компонентів на окремих сегментах тіла (рука-нога) спортсменок, що є результатом специфіки гри у гандбол, яка обумовлює перерозподіл компонентів складу тіла у ведучій руці та нозі в бік збільшення м’язового компоненту та зменшення жирового. Так як спортсмени високої кваліфікації вважаються ідеальними моделями в обраному виді спорту, то отримані нами показники компонентного складу маси тіла можуть бути орієнтиром для відбору спортсменів у спорт вищих досягнень.
Посилання
Андронов, В.М., Тищенко, В.О. (2024). Інтегрований аналіз функціонального стану дихальної та серцево-судинної систем гандболісток високої кваліфікації. Спортивні ігри, 3(33), 4–12. doi: 10.15391/si.2024-3.01
Вовканич, Л., Гриньків, М., Куцериб, Т., Музика Ф. (2013). Морфо-функціональні особливості борчинь вільного стилю. Молода спортивна наука України, 17, Т.3, 73–78.
Дяченко, М.В., & Тищенко, В.О. (2024). Фізичний та функціональний стан гандболісток у підготовчому періоді етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Спортивні ігри, 1(31), 16-28. doi: 10.15391/si.2024-1.02
Куцериб Т., Гриньків М., Павлишин А. (2022). Короткий огляд серії досліджень фізичного розвитку спортсменок ігрових видів спорту. The 3rd International scientific and practical conference “Progressive research in the modern world”. BoScience Publisher, Boston, USA. 41–47.
Куцериб, Т., Вовканич, Л., Свищ, Я. (2023). Біоімпедансний моніторинг оздоровчого ефекту тренувальних навантажень. Науковий дискурс у фізичному вихованні і спорті. 2, 28–36.
Носко, М.О, Данилов, О.О., & Маслов, В.М. (2013). Гандбол: технологія підготовки команд вищої спортивної майстерності. Київ : СПД.
Павлишин А.В., Куцериб Т.М., Гриньків М.Я., Мельник В.О., Каратник І.В. (2023) Порівняльна характеристика морфофункціональних особливостей тілобудови дівчат ігрових видів спорту. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти. ХДАФК. Харків, 94–99.
Павлишин, А., Куцериб, Т., Мельник, В. (2023). Біоімпедансний аналіз складу тіла гандболісток високої кваліфікації. Молода спорт. наука України: зб. тез доп. / за заг. Ред. Є. Приступи. Львів, 1, 27–28.
Тищенко, Д.Г., Соколова, О.В., & Тищенко, В.О. (2024). Функціональні можливості гандболісток високої кваліфікації у підготовчому періоді підготовки. Спортивна наука та здоров'я людини, 1(11), 221-232. DOI:10.28925/2664-2069.2024.114
Хоулі, Едвард Т., & Френкс, Дон Б. (2000). Оздоровчий фітнес. Київ: Олімпійська література.
Щепотіна, Н.Ю., & Якушева, Ю.І. (2013). Аналіз складу тіла висококваліфікованих волейболісток. Physical education, sport and health culture in modern society, 3(23), 102–105.
Щепотіна, Н.Ю., Герасимишин, В.П., & Чуйко, Ю.А. (2023). Модельні морфофункціональні показники висококваліфікованих волейболістів. Спортивні ігри, 2023, 1(27), 103–111 doi: 10.15391/si.2023-1.10
Bezmylov, M., Shynkaruk, O., Byshevets, N., Qi, G., & Zhigong, S. (2022). Morphofunctional Characteristics of Basketball Players with Different Roles as Selection Criteria at the Stage of Preparation for Higher Achievements. Teorìâ Ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 22(1), 92–100. DOI: 10.17309/tmfv.2022.1.13
Gardasevic, J., Bjelica, D., Vasiljevic, I., Arifi, F., & Sermaxhaj, S. (2019). Body composition of elite soccer players from Montenegro and Kosovo. Sport Mont, 17(3), 27–31. DOI: 10.26773/smj.191011
Farhani, F., Arazi, H., Mirzaei, M., Nobari, H., Mainer-Pardos, E., Chamari, I. M., & Chamari, K. (2022). Associations between bio-motor ability, endocrine markers and hand-specific anthropometrics in elite female futsal players: a pilot study. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 14(1), 59. doi: 10.1186/s13102-022-00453-x
Kinanthropometry and exercise physiology laboratory manual. Tests, procedures and data. Volume One: Anthropometry. (2009) Edited by Roger Eston, Thomas Reilly, 328.
Konstantinos, N.S., Panagiotis, M.G., & Ioannis, B.A. (2019) Morphological characteristics of adolescent elite female handball and volleyball players. Journal of Physical Education and Sport, 19(4), 1502–1507. DOI:10.7752/jpes.2019.s4217
Korobeynikov, G., Potop, V., Ion, M., Korobeynikova, l., Borisova, O., Tishchenko, V., Yarmak, O., Tolkunova, I., Mospan, M., Smoliar, I. (2019). Psychophysiological state of female handball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, 19 (3), 248, 1698–1702. doi: 10.7752/jpes.2019.03248
Kutseryb, T., Hrynkiv, M., Vovkanych, L. & Muzyka, F. (2019) Influence of basketball training on the features of women's physique. Journal of Physical Education and Sport, 19(4), 2384–2389.
Kutseryb, T., Hrynkiv, M., Vovkanych, L., Muzyka, F. & Melnyk V. (2022) Anthropometric characteristic and body composition of female students involved in volleyball training. Anthropological Review. 85(4), 31–42. https://doi.org/10.18778/1898-6773.85.4.03
Krawczyk, P., & Sienkiewicz-Dianzenza, E. (2023). Anthropometric profile of the top-class female handball players participating in the Olympic Games Tokyo 2020. Biomedical Human Kinetics, 15(1), 121–130. doi: 10.2478/bhk-2023-0015
Łaskia-Mierzejewska T. (2008). Ćwicenia z antropologii. Warszawa.
Lukaski, H.C. (2017). Body Composition: Health and Performance in Exercise and Sport. 1st ed. London UK: Taylor & Francis Group.
Michalsik, L.B, Aagaard, P, Madsen, K. (2015). Technical activity profile and influence of body anthropometry on playing performance in female elite team handball. J Strength Cond Res, 29(4), 1126–1138. doi: 10.1519/JSC.0000000000000735.
Shchepotina, N., Kostiukevych, V., Drachuk, A., Vozniuk, T., Asauliuk, I., Dmytrenko, S., Adamchuk, V., Polishchuk, V., Romanenko, V., & Blazhko, N. (2021). Model MorphoFunctional Characteristics of Qualified Volleyball Players. Sport Mont, 19(S2), 213–217. DOI: 10.26773/smj.210936
Tyshchenko, V., Tyshchenko D., Andronov V., Ivanenko S., Adamchuk V., Hlukhov I., Drobot K. (2024). Comprehensive evaluation of efficiency to identify deficiencies in muscle activity in different modes in team sports. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, LXXVII, 2, 194–200. doi: 10.36740/WLek202402102
Wilmore, I.H., Costill, D.L., & Kenney, L.W. (2012). Physiology of sport and exercise. Illinois: Human Kinetics.
