Електронні тренерські планшети як засіб оптимізації навчального і тренувального процесу зі спортивних ігор
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2026-1.02Ключові слова:
фізична культура, спортивні ігри, електронні тренерські планшети, цифрові тактичні дошки, цифрові технології, навчально-тренувальний процесАнотація
Актуальність дослідження зумовлена активною цифровізацією освітнього та навчально-тренувального процесів у сфері фізичного виховання і спорту, що зумовлює потребу впровадження сучасних цифрових інструментів для підвищення якості техніко-тактичної підготовки в ігрових видах спорту. Особливого значення в цьому контексті набувають електронні тренерські планшети та цифрові тактичні дошки, які поєднують наочність, інтерактивність і можливості аналітичного супроводу навчання. Мета статті – дослідити можливості використання електронних тренерських планшетів і цифрових тактичних дошок у навчально-тренувальному процесі під час вивчення спортивних ігор. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, документальних джерел і публікацій, аналіз інтернет-ресурсів, функціоналу цифрових застосунків, представлених у Play Market та App Store, а також компаративний метод для зіставлення можливостей різних цифрових платформ. Результати дослідження засвідчують, що електронні тренерські планшети та цифрові тактичні дошки забезпечують ефективну візуалізацію тактичних схем, моделювання ігрових ситуацій, планування тренувальних занять і аналіз рухової діяльності гравців. Їх використання сприяє підвищенню наочності навчального матеріалу, оптимізації навчального часу, зростанню мотивації учнів і спортсменів, а також формуванню аналітичних компетентностей. Порівняльний аналіз популярних цифрових застосунків показав відмінності у функціональному наповненні, рівні інтеграції анімаційних і статистичних модулів, платформній доступності та орієнтації на конкретні види спорту. Висновки. Використання електронних тренерських планшетів і цифрових тактичних дошок є доцільним та перспективним напрямом оптимізації навчально-тренувального процесу у спортивних іграх. Зазначені цифрові інструменти розширюють педагогічні можливості вчителя фізичної культури й тренера, забезпечують індивідуалізацію навчання та наближають освітній процес до сучасних моделей підготовки, що застосовуються у професійному спорті, водночас потребуючи належної матеріально-технічної бази та сформованих цифрових компетентностей педагогів.
Посилання
Круцевич, Т.Ю. (2017). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література.
Лаврін, Г., Ангелюк, І., Кучер, Т., Осіп, Н., & Хома, О. (2025). Організація змагань зі спортивних ігор в епоху діджиталізації: організаційні аспекти для вчителів фізичної культури та тренерів. Спортивні ігри, (2(36), 47–56. https://doi.org/10.15391/si.2025-2.06
Лаврін, Г.З., Ангелюк, І.О., Кучер, Т.В., & Осіп, Н.Б. (2023). Можливості застосування exergaming у процесі фізичного виховання як засобу підвищення рухової активності. Rehabilitation and Recreation, (14), 214–225. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.26
Лисенко, С., Кравченко, А., & Шпитун, І. (2023). Вплив цифровізації на формування соціокультурних компетенцій у сфері фізичної культури і спорту. Humanities Studies, (17 (94)), 30-42. https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-04
Москаленко, Н.В. (2020). Інноваційні технології у фізичному вихованні школярів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, (3), 45–50.
Мостецька, О., & Лаврін, Г. (2022). Застосування сучасних гаджетів у процесі фізичного виховання. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти, 1, 142-145.
Осадченко, Т. (2023). Сучасний стан цифровізації у сфері фізичної культури та спорту в Україні. Physical culture and sport: scientific perspective, (2), 103-108. https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.14
Платонов, В.М. (2021). Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня. https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/5584
Шиян, Б. М. (2018). Теорія і методика фізичного виховання школярів. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.
Baca, A., Dabnichki, P., Hu, C. W., Kornfeind, P., & Exel, J. (2022). Ubiquitous computing in sports and physical activity-recent trends and developments. Sensors, 22(21), 8370. https://doi.org/10.3390/s22218370
Bailey, R. (2018). Sport, physical education and educational worth. Educational Review. 70(1), 51–66. https://doi.org/10.1080/00131911.2018.1403208
Casey, A., Goodyear, V.A., & Armour, K.M. (2021). Digital technologies and learning in physical education. Sport, Education and Society, 26(4), 1–14. https://doi.org/10.1080/13573322.2020.1712656
Clark, R.C. (2014). Multimedia learning in e-courses. R. E. Mayer (Ed.), The Cambridge handbook of multimedia learning (2nd ed., pp. 842–881). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139547369.040
Cullinane, A., Davies, G., & O'Donoghue, P. (2024). An Introduction to Performance Analysis of Sport (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003375463
Glebova, E., Gerke, A., Book, R. (2023). The Transformational Role of Technology in Sports Events. In: Basu, B., Desbordes, M., Sarkar, S. (eds) Sports Management in an Uncertain Environment . Sports Economics, Management and Policy, 21. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-19-7010-8_8
Jastrow, F., Greve, S., Thumel, M. et al. (2022). Digital technology in physical education: a systematic review of research from 2009 to 2020. Ger J Exerc Sport Res, 52, 504–528 https://doi.org/10.1007/s12662-022-00848-5
Kang, A., Pfister, H., & Lin, T. (2024, October). PanoCoach: Enhancing Tactical Coaching and Communication in Soccer with Mixed-Reality Telepresence. Companion Proceedings of the 2024 Conference on Interactive Surfaces and Spaces, 13-17.
Kirk, D. (2013). Educational value and models-based practice in physical education. Educational Philosophy and Theory, 45(9), 973–986. https://doi.org/10.1080/00131857.2013.785352
Lavrin, H.Z., Angeliuk, I.O., & Krytska, A.M. (2022). Analyses of modern google physical education applications (for android). International scientific conference «Development of physical culture and sports amidst martial law» : conference proceedings, October 5–6. Częstochowa, Republic of Poland : «Baltija Publishing», 152–158.
Liebermann, D.G., Katz, L., Hughes, M.D., Bartlett, R.M., McClements, J., & Franks, I.M. (2002). Advances in the application of information technology to sport performance. Journal of Sports Sciences, 20(10), 755–769. https://doi.org/10.1080/026404102320675611
Lyle, J., & Cushion, C. (2016). Sport Coaching Concepts: A framework for coaching practice (2nd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203126424
Nagorna, V., Mytko, A., Borysova, O., Potop, V., Petrenko, H., Zhyhailova, L., ... & Lorenzetti, S. (2024). Innovative technologies in sports games: A comprehensive investigation of theory and practice. Journal of Physical Education and Sport, 24(3), 585-596. DOI:10.7752/jpes.2024.03070
Passos, P., Araújo, D., & Volossovitch, A. (2017). Performance analysis in team sports. London, UK: Routledge, Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.4324/9781315739687
Williams, A. M., & Ford, P. R. (2008). Expertise and expert performance in sport. International Review of Sport and Exercise Psychology, 1(1), 4–18. https://doi.org/10.1080/17509840701836867
