Показники швидкісних здібностей кваліфікованих спортсменок у регбі-7 на початку підготовчого періоду
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2026-2.07Ключові слова:
регбі-7, жінки, швидкісні здібності, тестові випробуванняАнотація
Результат гри в регбі-7 у значній мірі залежить від фізичної підготовленості спортсменок. Швидкісні здібності мають велике значення у структурі фізичної підготовки кваліфікованих спортсменок з регбі-7.
Мета дослідження – визначити показники швидкісних здібностей кваліфікованих спортсменок в регбі-7.
Матеріал і методи дослідження: у дослідженні приймали участь 30 спортсменок жіночих команд з регбі-7 «Левиці» (м. Львів) і «Збірна Одеси» (м. Одеса), які готувалися до участі у змаганнях чемпіонату України з регбі-7. Швидкості здібності кваліфікованих спортсменок у регбі-7 на початку підготовчого періоду визначалися за показниками бігу з високого старту біг на 50 м з визначенням часу долання дистанції на 10 м, 20 м і 40 м та стрибком вгору з місця.
Результати дослідження: визначено показники швидкісних здібностей кваліфікованих спортсменок на початку підготовчого періоду з регбі-7. Зазначені показники створюють передумови щодо раціонального визначення поточних станів розвитку швидкісних здібностей спортсменок в регбі-7. Так при порівнянні показників швидкісної підготовленості кваліфікованих спортсменок в регбі-7 було встановлено, що за результатами тесту спринт 10 м команди «Левиці» рівень складав 88% від показників спортсменок світового рівня, команди «Збірна Одеси» – 76%. Найвищими показниками відносно рівня спортсменок світового рівня були: спринт 20 м команди «Левиці» – 96%, команди «Збірна Одеси» – 97% та спринт 40 м команди «Левиці» – 97%, команди «Збірна Одеси» – 94%. Стрибок угору з місця становив у команди «Левиці» 89%, а команди «Збірна Одеси» – 88% в порівнянні з регбістками світового рівня. Розроблені показники у подальшому можуть використовуватися як орієнтири педагогічного контроля у навчальній програмі з регбі, регбіліг для жінок для закладів фізичної культури і спорту.
Висновки: Середні показники двох команд в бігу на 50 м і в стрибку вгору з місця були нижчими за нормативні. Жодна зі спортсменок двох команд не виконала норматив з подолання дистанції 10 м, по 4 спортсменки (26,7%) з кожної команди виконала норматив з подолання дистанції 20 м і 6 спортсменок (40%) команди «Левиці» виконала норматив з подолання дистанції 40 м.
Виявлено, що у кваліфікованих спортсменок з регбі-7 на початку підготовчого періоду розвиток вибухової сили м’язів ніг був нижче норми. Лише 5 спортсменок (33,3%) команди «Левиці» і 3 спортсменки (20%) команди «Збірна Одеси» виконали норматив зі стрибок вгору з місця.
У спортсменок команди «Левиці» у порівняння зі спортсменками команди «Збірна Одеси» виявлено кращі показники стартової швидкості (t=-10.10, при р<0.01) і кращі показники здатності довше підтримувати максимальну швидкість бігу (t = -4.94, при р<0.01), водночас в одеситок виявлено кращі показники максимальної швидкості бігу (t = 7.36, при р<0.01). Таким чином, у кваліфікованих спортсменок з регбі-7 на початку підготовчого періоду виявлено нижчі показники швидкісних здібностей у порівнянні з кваліфікованими спортсменками світового рівня.
Посилання
Квасниця, О.М. (2017). Програма фізичної підготовки кваліфікованих гравців у регбі-7. Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова, 5(87), 44-47.
Левків, В., & Глинка, А. (2025). Способи оцінювання фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок у регбі-7. Evolving Science: Theories, Discoveries and Practical Outcomes: proc. of VI Int. Sci. Conf. (Zurich, Dec 15-17, 2025). Zurich, 488–492.
Регбі. Регбіліг: навч. прогр. для ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ. (2013). Київ: Республіканський науково-методичний кабінет. https://mms.gov.ua
Agar-Newman, D.J., Goodale, T.L., & Klimstra, M.D. (2017). Anthropometric and physical qualities of international level female rugby sevens athletes based on playing position. Journal of Strength and Conditioning Research, 31(5), 1346–1352. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001167. (https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001167)
Clarke, A.C., Anson, J.M., & Pyne, D.B. (2015). Neuromuscular fatigue and muscle damage after a women’s rugby sevens tournament. International Journal of Sports Physiology and Performance, 10(6), 808–814. https:// doi: 10.1123/ijspp.2014-0590 (https://www.google.com/search?q=https:// doi: 10.1123/ijspp.2014-0590)
Clarke, A.C., Anson, J.M., & Pyne, D.B. (2017). Game movement demands and physical characteristics of junior, senior and elite male and female rugby sevens players. Journal of Sports Sciences, 35(8), 727–733. https://doi.org/ 10.1080/02640414.2016.1186281. (https://www.google.com/search?q=https://doi. 10.1080/02640414.2016.1186281)
Douven, S., Brink, M.S., Huijgen, B.C.H., de Jong, J., & Lemmink, K.A.P.M. (2019). Connection of high match load with decreased well-being during an elite female rugby sevens tournament. International Journal of Sports Physiology and Performance, 14(8), 1036–1042. https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0516 (https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1123/ijspp.2018-0516)
Epp-Stobbe, A., Tsai, M. C., Morris, C., & Klimstra, M. (2023). The influence of physical contact on athlete load in international female rugby sevens. Journal of Strength and Conditioning Research, 37(2), 383–387. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004262 (https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004262)
Goodale, T.L., Gabbett, T.J., Stellingwerff, T., Tsai, M.C., & Sheppard, J.M. (2016). Relationship between physical qualities and minutes played in international women’s rugby sevens. Sports Physiol Perform, 11(4), 489–494. doi:10.1123/ijspp.2014-0509.
Goodale, T.L., Gabbett, T.J., Tsai, M.C., Stellingwerff, T., & Sheppard, J. (2017). The effect of contextual factors on physiological and activity profiles in international women’s rugby sevens. International Journal of Sports Physiology and Performance, 12(3), 370–376. https://doi.org/10.1123/ijspp.2016-0153 (https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1123/ijspp.2016-0153)
Griffin, J.A., McLellan, C.P., Presland, J., Rathbone, E., & Keogh, J.W.L. (2017). Quantifying the movement patterns of international women’s rugby sevens preparation training camp sessions. Sports Sci Coaching, 12(5), 677–684. doi:10.1177/1747954117727884.
Hausler, J., Halaki, M., & Orr, R. (2016). Application of global positioning system and microsensor technology in competitive rugby league: A systematic review and meta-analysis. Sports Medicine, 46(4), 559–588. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0440-6
Imbert, S., Piscione, J., Couderc, A., Joncheray, H., & Daussin, F.N. (2023). Evolution of the physical characteristics of the French women's rugby players: A 10-year longitudinal analysis by position and team. Frontiers in Sports and Active Living, 5, 1120162. https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1120162
Jones, B., Emmonds, S., Hind, K., Nicholson, G., Rutherford, Z., & Till, K. (2016). Physical qualities of international female rugby league players by playing position. Journal of Strength and Conditioning Research, 30(5), 1333–1340. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001225
Malone, S., Earls, M., Shovlin, A., Eddy, A., & Winkelman, N. (2020). Match-play running performance and exercise intensity in elite international women’s rugby sevens. Strength Cond Res, 34(6), 1741–1749. doi:10.1519/jsc.0000000000002547.
Misseldine, N.D., Blagrove, R.C., & Goodwin, J.E. (2021). Match speed requirements of women’s rugby sevens. Journal of Strength and Conditioning Research, 35(1), 183–189. https://doi.org/ 10.1519/JSC.0000000000002638
Pereira, L.A., Nakamura, F.Y., Moraes, J.E., Kitamura, K., Ramos, S.P., & Loturco, I. (2018). Movement patterns and muscle damage during a rugby sevens match simulation in international players. Journal of Strength and Conditioning Research, 32(12), 3456–3465. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001866 (https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001866)
Reyneke, J., Hansen, K., Cronin, J.B., & Macadam, P. (2018). An investigation into the influence of score differential on the physical demands of international women’s rugby sevens match play. International Journal of Performance Analysis in Sport, 18(4), 523–531. https://doi.org/10.1080/24748668.2018.1499070
Ross, A., Gill, N.D., & Cronin, J.B. (2015). Comparison of anthropometric and physical characteristics of international and provincial rugby sevens players. International Journal of Sports Physiology and Performance, 10(6), 780–785. https://doi.org/10.1123/ijspp.2014-0331
Ross, A., Gill, N., & Cronin, J. (2014). Match analysis and player characteristics in rugby sevens. Sports Medicine, 44(3), 357–367. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0123-0
Sella, F.S., McMaster, D.T., Beaven, C.M., Gill, N.D., & Hébert-Losier, K. (2019). Match demands, anthropometric characteristics, and physical qualities of female rugby sevens athletes: A systematic review. Journal of Strength and Conditioning Research, 33(12), 3463–3474. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003112 (https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003112)
Wintershoven, K., Beaven, C.M., Gill, N.D., & McMaster, D.T. (2023). New Zealand Youth Rugby Sevens: A comparative match demands study. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 8(2), 41. https://doi.org/10.3390/jfmk8020041
Woodhouse, L.N., Tallent, J., Patterson, S.D., & Waldron, M. (2022). International female rugby union players’ anthropometric and physical performance characteristics: A five-year longitudinal analysis by individual positional groups. Journal of Sports Sciences, 40(4), 370–378. https://doi.org/10.1080/02640414.2021.1993656
