Застосування спортивних ігор у підготовці лижників-гонщиків різного віку
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2026-2.08Ключові слова:
лижні гонки, спортивні ігри, багаторічна підготовка, фізичні якостіАнотація
Актуальність. Враховуючи науковий інтерес до інтеграції спортивних ігор у багаторічну підготовку лижників-гонщиків різної кваліфікації, дослідження з цього питання є актуальними для сучасної спортивної науки і практики, оскільки це може сприяти підвищенню якості підготовки та створенню більш гнучких і ефективних тренувальних моделей.
Мета: визначити вплив спортивних ігор на розвиток фізичних якостей і психологічних особливостей спортсменів-лижників різного віку.
Матеріал і методи. Дослідження здійснюється на основі комплексного методологічного підходу, що включає: теоретичний аналіз наукових джерел, метод узагальнення та синтезу теоретичних напрацювань і емпіричних даних, компаративний аналіз існуючих досліджень, педагогічний експеримент, психофізіологічні дослідження, методи математико-статистичного опрацювання результатів дослідження. Дослідження проводилося протягом 2-річного циклу. Під час дослідження було сформовано 4 експериментальні групи (ЕГ) різного віку груп ДЮСШ кількістю у 26 спортсменів.
Результати. Встановлено, що включення ігрового методу (2–4 рази на тиждень залежно від груп підготовки) достовірно покращує показники вибухової сили та витривалості (p<0,05). У спортсменів початкової групи після впровадження ігрових занять відзначено суттєве зростання швидкісних, координаційних та швидкісно-силових показників: біг 30 м покращився на 15,4 %; стрибок у довжину з місця збільшився на 18,1 %; човниковий біг 4×9 м покращився на 16,6 % (p<0,05).У спортсменів групи базової підготовки спостерігалося достовірне покращення показників: бігу на 30 м покращилися на 15,5%; в бігу на 1000 м покращилися на 6,5%; стрибок у довжину – приріст 11,9% (p < 0,05). У групах спеціалізованої підготовки достовірно зросли показники: бігу на 3000 м покращилися на 4,7%; човниковий біг 4×9 м покращився на 10,9 %; пересування на лижоролерах класичним стилем покращилися на 8,7% (p<0,05). У спортсменів у групах підготовки до вищої спортивної майстерності покращення відбулися в показниках: бігу на 3000 м на 8,9%; час подолання контрольної дистанції на лижоролерах 5 км класичним стилем на 5,4 % (p<0,05). Результати психологічного тестування засвідчили позитивний вплив спортивних ігор на психоемоційний стан спортсменів. У групах початкової та базової підготовки рівень ситуативної тривожності знизився в середньому на 23–27 %, показники концентрації уваги за тестом Бурдона–Анфімова зросли на 14–16 % (p<0,05). У групі спеціалізованої підготовки ігрові заняття сприяли стабілізації психоемоційного стану та підвищенню мотивації до тренувального процесу, що підтверджується зниженням варіативності результатів психологічних тестів.
Висновки. Застосування спортивних ігор у багаторічній підготовці лижників-гонщиків є ефективним засобом розвитку загально-фізичних якостей і покращенню психологічних особливостей. Методичне обґрунтоване включення ігор дозволяє оптимізувати тренувальний процес, підвищити мотивацію та стійкість спортсменів до фізичних і психоемоційних навантажень, а також сприяє формуванню комплексної спортивної майстерності. Доведено, що баскетбол найбільш ефективно розвиває координацію та оперативне мислення, футбол – аеробну потужність, а волейбол – психологічну стійкість та точність реакції.
Посилання
Абдула, А.Б., & Кофанов, І.В. (2025). Тестування координаційних здібностей дітей у футболі: аналіз існуючих шкал і розробка авторської методики. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 5 (192), 9-14. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.05(192).01
Булатова, М.М. (2017). Теорія та методика спортивного відбору : навч. посіб. Київ : Олімпійська література.
Волков, Л.В. (2002). Теорія і методика дитячого та юнацького спорту. К.: Олімпійська література.
Горчанюк, Ю., Паєвський, В., & Мерзлікін, М. (2023). Вплив вправ складнокоординаційної спрямованості на показники фізичної та технічної підготовленості волейболістів 9-11 років. Спортивні ігри, 2(28), 27–40. https://doi.org/10.15391/si.2023-2.03
Імас, Є.В. (2020). Наукові основи багаторічної підготовки спортсменів : монографія. Київ : НУФВСУ.
Коробейніков, Г., Приступа, Є., Коробейнікова, Л., & Бріскін, Ю. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті : монографія. Л. : ЛДУФК.
Костюкевич, В.М. (2014). Теорія і методика спортивної підготовки (на прикладі командних ігрових видів спорту). Навчальний посібник. Вінниця.
Круцевич, Т.Ю., Воробйов, М.І., & Безверхня, Г.В. (2011). Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді : навч. посіб. Київ.
Олійник, Н.А., & Войтенко, С.М. (2020). Психологічні особливості спортивної діяльності: Монографія. Вінниця: ВНАУ.
Паєвський, В.В., & Перевозник, В.І. (2018). Основи методики вдосконалення швидкісно-силових здібностей спортсменів в ігрових видах спорту. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти, 55–59.
Перевозник, В.І., & Перцухов, А.А. (2018). Розвиток рухових якостей юних футболістів 13-14 років. Спортивні ігри, 3, 74-82.
Платонов, В.М. (2020). Сучасна система спортивного тренування. Київ: Перша друкарня.
Половінко, К.С., & Котляр, С.М. (2023). Оптимізація фізичної підготовки юних лижників-гонщиків за допомогою вправ на координацію. Advanced discoveries of modern science: experience, approaches and innovations: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the III International Scientific and Theoretical Conference, January 20, 2023. Amsterdam, The Netherlands: European Scientific Platform, 262-264. URL: https://go-vropejska.esclick.me/I3MmTStKZA8u
Bompa, T.O., & Buzzichelli, C. (2019). Periodization: Theory and Methodology of Training. Champaign: Human Kinetics.
Gamble, P. (2013). Strength and Conditioning for Team Sports. London: Routledge.
Hébert-Losier, K., Zinner, C., Platt, S., Stöggl, T., & Holmberg, H. C. (2017). Factors that influence the performance of elite sprint cross-country skiers. Sports medicine, 47(2), 319-342. DOI 10.1007/s40279-016-0573-2
Holmberg, H. C. (2015). The elite cross‐country skier provides unique insights into human exercise physiology. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 25, 100-109. DOI: 10.1111/sms.12601
Kamaev, O., Mulyk, V., Kotliar, S., Mulyk, K., Utkina, O., Nesterenko, A., ... & Grynova, T. (2020). Optimization of the functional and speed-strength training of qualified skiers-racers during the preparatory period. Journal of Physical Education and Sport, 20(1), 131-137.
Losnegard, T. (2019). Energy system contribution during competitive cross-country skiing. European journal of applied physiology, 119(8), 1675-1690. doi: 10.1007/s00421-019-04158-x.
Reilly, T., & Williams, A.M. (2003). Science and Soccer. London: Routledge.
Sandbakk, Ø, & Holmberg, H.C. (2017) Physiological Capacity and Training Routines of Elite Cross-Country Skiers: Approaching the Upper Limits of Human Endurance. Sports Physiol Perform, 12(8), 1003-1011. doi: 10.1123/ijspp.2016-0749.
Sheppard, J.M, &Young, W.B. (2006) Agility literature review: classifications, training and testing. Sports Sci, 24(9), 919-32. doi: 10.1080/02640410500457109.
Stöggl, T., Pellegrini, B., & Holmberg, H.C. (2018). Pacing and predictors of performance during cross-country skiing races: A systematic review. Sport Health Sci, 7(4), 381–393. doi: 10.1016/j.jshs.2018.09.005.
Sundström, D., Carlsson, P., Ståhl, F., & Tinnsten, M. (2013). Numerical optimization of pacing strategy in cross-country skiing. Struct Multidiscip Optim, 47(6), 943–950. doi: 10.1007/s00158-012-0856-7.
Vesterinen, V., Häkkinen, K., Hynynen, E., Mikkola, J., Hokka, L., & Nummela, A. (2013). Heart rate variability in prediction of individual adaptation to endurance training in recreational endurance runners. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 23(2), 171–180. DOI: 10.1111/j.1600-0838.2011.01365.x.
