Еволюція концепцій жіночого соматотипу в спорті
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2026-3.06Ключові слова:
соматотип, жінки, морфо-функціональні показники, статевий диморфізм, спортивна адаптація, андроморфія, фізичні навантаженняАнотація
Мета. Проаналізувати еволюцію наукових поглядів на класифікацію жіночих соматотипів та обґрунтувати природу змін конституції тіла жінок під впливом фізичних навантажень.
Матеріал і методи. Для досягання поставленої мети та розв'язання визначених завдань використано комплекс взаємодоповнюючих методів наукового дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, дисертаційних робіт та матеріалів періодичних видань дозволили з'ясувати стан проблеми класифікації жіночих соматотипів в спорті. У ході дослідження було опрацьовано публікації вітчизняних та закордонних науковців, присвячені питанням статевого диморфізму, морфо-функціональним особливостям жіночого організму та впливу фізичних навантажень на модифікацію жіночої статури. Методи системного аналізу та порівняння було застосовано для вивчення еволюції концепцій соматотипізації жінок: від описових схем до сучасних математично обґрунтованих систем та функціональних моделей на основі трохантерного індексу. Емпіричний складник дослідження ґрунтувався на вивченні та узагальненні сучасних антропометричних та генетичних досліджень, що висвітлюють взаємозв'язок між типом будови тіла та реактивністю серцево-судинної і дихальної систем спортсменок. Шляхом педагогічного спостереження та існуючих типів класифікацій було виокремлено закономірності формування морфологічних профілів під впливом специфічних фізичних навантажень в ігрових видах спорту.
Результати. У статті на основі праць провідних науковців розглянуто шлях розвитку концепції від описових схем до математично обґрунтованих систем та функціонально-генетичних моделей. Визначено ступінь генетичної детермінованості морфологічних ознак та виявлено специфіку трансформації жіночої статури під впливом фізичних навантажень. Висвітлено взаємозв'язок між соматотипом та реактивністю серцево-судинної та дихальної систем. Доведено, що спортивна спеціалізація формує функціонально доцільні морфологічні профілі – від доліхоморфних типів з ознаками андроморфії у баскетболі до мезо-ендоморфних – у гандболі. Матеріали дослідження підтверджують необхідність індивідуалізації тренувального процесу на основі соматотипізації для підвищення адаптаційних можливостей жіночого організму.
Висновки. На основі аналізу наукових джерел виявлено, що сучасна наука розглядає соматотип як динамічний маркер, який визначає адаптаційні можливості організму. Встановлено, що поздовжні морфологічні розміри тіла перебувають під значним контролем генетичних факторів, водночас обвідні розміри та компонентний склад тіла є більш пластичними до екзогенних факторів, зокрема фізичних навантажень. Доведено, що спортивна діяльність є потужним чинником модифікації статури, яка проявляється у формуванні специфічних морфологічних профілів, зумовлених видом спорту: від вираженої лінійності з ознаками андроморфії до масивних мезо-ендоморфних типів. Обґрунтовано, що тип статури безпосередньо корелює з реактивністю систем життєзабезпечення організму, зокрема серцево-судинною та дихальною. Розуміння цієї залежності дозволяє фахівцям індивідуалізувати тренувальний процес жінок та мінімізувати дезадаптивні реакції.
Посилання
Аджаметова, Л. (2024). Структура і зміст тренувального процесу висококваліфікованих легкоатлетів з порушеннями зору протягом річного макроциклу (за даними автоексперименту). Сучасні погляди молоді на фізичну культуру, спорт та здоров`я людини : мат-ли II Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої Дню науки в Україні (17 травня 2024 року, Харків), 12-14.
Аджаметова, Л.І. (2025). Індивідуальні особливості підготовки висококваліфікованих жінок-спринтерів з вадами зору до Паралімпійських ігор (за даними автоексперименту) : дис. д-ра філософії: 017. Харків.
Дуло, О.А. (2024). Роль соматотипу та компонентного складу маси тіла в адаптації серцево-судинної системи у дівчат низинних районів Закарпаття під час фізичного навантаження. Intermedical journal, (2), 86–91. https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-2-15
Зінченко, Н.М. (2016). Реакція жінок різних типологічних груп на фізичні навантаження в процесі занять аеробікою. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, (139 (2)), 72–75.
Куцериб, Т., Гриньків, М., Вовканич, Л., & Музика, Ф. (2015). Аналіз соматотипу представників різних спортивних спеціалізацій. Фізична активність, здоров'я і спорт, 3, 3–10.
Мірошніченко, В.М. (2024). Теоретико-методологічні засади моделювання фізкультурно-оздоровчих занять з жінками першого періоду зрілого віку різних соматотипів : автореф. дис. д-ра наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02. Київ.
Мулик, В. (2016). Сучасні аспекти побудови тренувального процесу спортсменок. Слобожанський науково-спортивний вісник, 5, 57–62. doI:10.15391/snsv.2016-5.010
Нестерова, С., Мірошніченко, В., Мацейко, І. (2015) Вплив занять із фізичного виховання на функціональні можливості системи зовнішнього дихання дівчат 17-19 років із різними соматотипами. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2 (30), 80–83.
Павлішин, А., Куцериб, Т., Гриньків, М. (2025). Пропорції тіла та соматотип гандболісток високої кваліфікації. Фізична активність,здоров'я і спорт, 2(38), 131-138. https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-2-17
Пітенко, С.Л. (2006). Урахування особливостей будови тіла для формування довгострокових адаптацій на фізичне навантаження в процесі спортивної діяльності. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 16–20.
Палієнко, О.А. (2017). Анатомія людини з основами спортивної морфології : навч. метод. посіб. Переяслав-Хмельницький (Київ. обл.) : ФОП Домбровська Я. М.
Сак, Н.Н., & Сак, А.Є. (2010). Основи анатомії рухового апарату і спортивної морфології : навч. посібн. Харків : ХДАФК.
Сергета, І.В., Гунас, І.В., Ковальчук, В.В., Шипіцина, О.В. (2017). Особливості зв'язків показників варіабельності серцевого ритму з антропосоматологічними параметрами тіла практично здорових дівчат з різними типами гемодинаміки. Вісник морфології, 23(2), 327–331. https://www.bba-journal.com/index.php/journal/article/view/287
Сергієнко, Л.П. (2015). Генетичний прогноз рухової обдарованості дітей та підлітків: методологія вивчення та застосування у практиці одонтологічних маркерів. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2, 172–179. dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-2.033
Солтик, О.О., & Дутчак, Ю.В. (2023). Спортивна морфологія методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» та 017 «Фізична культура і спорт». Хмельницький : ХНУ.
Фурман, Ю. М., Мірошніченко, В.М., & Онищук, В.Є. (2022). Корекція фізичної підготовленості жінок 25–35 років з різним соматотипом шляхом застосування бігових навантажень в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 14, 43–47. DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-14(33)-43-47
Цап, І., & Цап, М. (2013). Соматотип в системі моніторингу фізичного стану волейболісток з різним типом кровообігу. Спортивний вісник Придніпров'я, 3, 142–146.
Чижик, В.В., & Запорожець, О.П. (2009). Спортивна морфологія : навч. посіб. для студ. Луцьк : Твердиня.
Шахліна, Л.- Я.Г. (2019). Спортивна медицина. Вид. 2-ге без змін. Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. Вид. 2-ге, без змін. К. : Олімпійська літ-ра.
Bulatova, M.M., & Platonov, V.N. (1994). Hypoxic training in sports. Hypoxia Med J, 4, 17–23.
Carter, J., & Heath, B. (1990). Somatotyping – development and applications. Cambridge University Press.
Dulo, O., Furman, Yu., Hema-Bahyna, N., Horvat, P., & Kutek S. (2023). Peculiarities of Parameters of Aerobic and Anaerobic Productivity Depending on the
Components of Body Weight in Young Malesfrom the Mountainous Districts of Zakarpattia. WiadomościLekarskie, 76 (11), 2388–2393. DOI: 10.36740/WLek202311108
Kale, M., & Akdogan, E. (2020). Relationships between body composition and anaerobic performance parameters in female handball players. Physical Education of Students, 24(5), 265–270. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0502
Kyrychenko, Y.V., Sarafyniuk, L.A., Khapitska, O.P., Dus, S.V., & Yakusheva, Y.I. (2023). Peculiarities of correlations between spirometric and anthropometric indicators in practically healthy young women of mesomorphic somatotype. Reports of Morphology, 29(3), 58–66. https://doi.org/10.31393/morphology-journal-2023-29(3)-09
Marcin, Lijewski, Anna, Burdukiewicz, Aleksandra, Stachoń, & Jadwiga, Pietraszewska. (2021). Differences in anthropometric variables and muscle strength in relation to competitive level in male handball players. PLoS One. Dec 9. 16 (12). e0261141. DOI: 10.1371/journal.pone.0261141. eCollection 2021
Miroshnichenko, V.M., Furman, Y.M., Bohuslavska, V.Yu., Brezdeniuk, O.Yu., Salnykova, S.V., Shvets, O.P., & Boiko, M.O. (2021). Functional preparedness of women of the first period of mature age of different somatotypes. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 25(5), 232-240. doi:10.15561/26649837.2021.0504
Lee, C.K., Sim, Y.K., Lee, J.H., Yook, J.S., Ha, S.M., Seo, E.C., So, W.Y., Kim, H.R., Jeong, W.M., Goo, B.O., Chung, J.W., & Ha, M.S. (2022). The Relationship between Body
Composition and Physical Fitness and the Effect of Exercise According to the Level of Childhood Obesity Using the MGPA Model. Environ Res Public Health, 19(1), 487. DOI: 10.3390/ijerph19010487
Tittel, K., & Wutscherk, H. (1991). Anthropometric factors. Strength and power in sport. Blackwell: Sci. Publ., 180–196.
Tkachova, A., Dutchak, M., Kashuba, V., Goncharova, N., Lytvynenko, Y., Vako, I., Kolos, M., & Lopatskyi, S. (2020). Practical implementation of differentiated approach to developing water aerobics classes for early adulthood women with different types of body build. Journal of Physical Education and Sport, 20(1)67, 456–460. DOI:10.7752/jpes.2020.s1067
Shyshkina, O., Beyhul, I., Moskalenko, N., Hladoshchuk, O., Tolchieva, H., & Saienko, V. (2023). Subjective Psychophysiological Satisfaction of Women from Fitness Training on an Individual Program. Brain Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 14(4), 387–404. DOI prefix: 10.70594/brain.





